The article attempts to investigate the economic preconditions for the formation of the main electric locomotive industry in Ukraine on the example of diversification of production activities of the State Holding Company «Luhanskteplovoz». It is determined that in the late 1980`s, in the absence of convertible currency for the import of traction rolling stock, Luhanskteplovoz received an order from the USSR Ministry of Railways for the development and production of electric freight and passenger locomotives of its own design. However, after 1991, due to the strategy of the Ministry of Railways of the Russian Federation to support the domestic market of main electric locomotives, and especially the lobbying of the renewed Cabinet of Ministers of Ukraine regarding the direction of investments to create a state monopoly corporation on the basis of low-power SPA «Dnipropetrovsk locomotive plant», diversification of production activities of OJSC «Luhanskteplovos» focused on a less promising direction of development of production of railcars for social purposes. It is argued that due to the low quality of products caused by the lack of sustainable funding and sound experience in the development of mainline equipment, the order of electric locomotives of SPC «Elektrovozobuduvannia» (SPA«DEVZ») was stopped. Instead, the localization and further development of industrial production at the facilities of HC «Luhanskteplovoz» of new generation freight electric locomotives, created on the basis of design and technological products of LLC «Novocherkassk electric locomotive plant», allowed the company in a short time to significantly increase the growth rate of production and expand cooperation with «Ukrzaliznytsia».
У статті здійснено спробу дослідити економічні передумови становлення магістрального електровозобудування в Україні на прикладі диверсифікації виробничої діяльності Державної холдингової компанії «Луганськтепловоз». Визначено, що наприкінці 1980-х років за відсутності конвертованої валюти для імпорту тягового рухомого складу ВО «Луганськтепловоз» отримало замовлення МШС СРСР на розробку та виробництво вантажопасажирських електровозів власної конструкції. Однак після 1991 р. унаслідок стратегії МШС Російської федерації на підтримку внутрішнього ринку виробників магістральних електровозів, а надто ж лобізму оновленого складу Кабінету Міністрів України щодо спрямування інвестицій на створення державної монопольної корпорації на базі малопотужного НВО «Дніпропетровський електровозобудівний завод», диверсифікація виробничої діяльності ДХК «Луганськтепловоз» зосередилась в менш перспективному напрямі освоєння виробництва моторвагонного рухомого складу соціального призначення. Доводиться теза про те, що з огляду на низьку якість продукції, викликану відсутністю сталого фінансування та ґрунтовного досвіду розробки магістральної техніки, замовлення електровозів НВК «Електровозобудування» (НВО «ДЕВЗ») було припинено. Натомість локалізація та подальше освоєння промислового виробництва на потужностях ХК «Луганськтепловоз» вантажних електровозів нового покоління, створених на конструкторсько-технологічній основі продукції ТОВ «Новочеркаський електровозобудівний завод», дозволило компанії в стислий термін суттєво підвищити зростання темпів виробництва та розширити напрями співпраці з «Укрзалізницею».
В статье предпринята попытка исследовать экономические предпосылки становления магистрального электровозостроения в Украине на примере диверсификации производственной деятельности Государственной холдинговой компании «Лугансктепловоз». Определено, что в конце 1980-х годов при отсутствии конвертируемой валюты для импорта тягового подвижного состава ПО «Лугансктепловоз» получило заказ МПС СССР на производство грузопассажирских электровозов собственной конструкции. Однако после 1991 г. вследствие стратегии МПС Российской Федерации на поддержку внутреннего рынка производителей магистральных электровозов, а в частности лоббизма обновленного состава Кабинета Министров Украины в направлении инвестиций на создание государственной монопольной компании на базе маломощного НПО «Днепропетровский электровозостроительный завод», диверсификация производственной деятельности ГХК «Лугансктепловоз» сосредоточилась в менее перспективном направлении освоения производства моторвагонного подвижного состава. Доказывается тезис о том, что, учитывая низкое качество продукции, вызванное отсутствием устойчивого финансирования и основательного опыта разработки магистральной техники, заказ электровозов НПК «Электровозостроение» (НПО «ДЭВЗ») был прекращен. В тоже время локализация и дальнейшее освоение промышленного производства на мощностях ХК «Луганск¬тепловоз» грузовых электровозов нового поколения, созданных на конструкторско-технологической основе продукции ООО «Новочеркасский электровозостроительный завод», позволило компании в сжатые сроки существенно повысить рост темпов производства и расширить направления сотрудничества с «Укрзализныцей».
