Мета дослідження полягає у визначенні хронологічних меж та
етапів масової спеціальної операції ОДПУ–ДПУ УСРР щодо вилучення в населення іноземної валюти, предметів із дорогоцінних металів, золотих і срібних
монет, а також в аналізі мети, механізму організації, гласних (відкритих) та
негласних (таємних) методів роботи економічних підрозділів органів державної
безпеки під час проведення так званої «золотої операції». Методологія спирається на принципи об’єктивності, системності, діалектики, історизму та міждисциплінарності. Дослідження базується на історичних (проблемно-хронологічному, інституційному, історичної антропології, тобто осмислення мотивів,
прагнень, поглядів, соціокультурних стереотипів поведінки людей, проти яких
спрямовувалися дії ДПУ) та історико-правових методах. Наукова новизна.
На основі широкого кола неопублікованих архівних документів і мемуарних матеріалів проаналізовано організацію та специфіку роботи валютних груп економічних підрозділів ДПУ УСРР. Висновки. Операція з примусового вилучення в
населення валюти та виробів із дорогоцінних металів була найтривалішою за
часом – проводилася в п’ять етапів упродовж чотирьох років (із 1930 по 1933 рр.);
спрямовувалася проти різноманітних соціальних верств і професійних груп, представників різних національностей; охопила всі реґіони радянської України. Установлено, що напередодні проведення чергових акцій на місця надсилалися цифри
щодо ймовірної вартості конфіскованих цінностей та кількості осіб, які мають
бути заарештованими. Із метою виконання визначених норм співробітники
економічних підрозділів органів держбезпеки використовували гласні (зовнішнє спостереження, вивчення архівних документів, установлення адрес проживання тощо) та негласні (аґентурні) методи. До громадян, які, на думку функціонерів
ДПУ УСРР, могли мати коштовності, активно застосовували також методи фізичного (спекотні та холодні камери, позбавлення сну, сидіння годинами на табуреті, знущання з боку кримінальних співкамерників) і психологічного («роз’яснювальні розмови» про «щасливе майбутнє», виконання запрошеними музикантами зворушливих мелодій, погрози розправитися з членами родин) впливу.
The aim of the study is to determine the chronological boundaries and
stages of the wide-scale special operation carried out by the JSPD–SPD of the USSR
with the aim of forcible withdrawal of foreign currency, objects of precious metals,
gold and silver coins from the population; to analyze the purpose, organization
mechanism, overt (not secret) and covert (secret) methods used by economic units of
state security bodies in the course of conducting the so-called “Golden Operation”.
The methodology of the study is based on the principles of objectivity, systematicity,
dialectics, historicism and interdisciplinarity. The research is based on historical as
well as historical and legal methods. The former comprise problematic-chronological,
institutional, historical and anthropological methods (comprehension of motives,
aspirations, views, sociocultural stereotypes of behaviour of people, suffering from
SPD activities). Scientific novelty: on the basis of a wide range of unpublished
archival documents and memoirs, the organization and specifics of operation of
foreign currency units of economic subdivisions of the SPD of the USSR were analyzed.
Conclusion. The operation aimed at forcible withdrawal of foreign currency and
objects of precious metals from the population was longer than any other operation
carried out before – it was conducted in five stages and lasted for four years (from 1930
to 1933); having spread over the whole territory of Soviet Ukraine, the operation was
directed against various social classes, professional groups, as well as representatives
of different nationalities. It was found out that on the eve of operations, figures
regarding the value of the confiscated property and the number of persons who should
be arrested during the next campaign operations were sent to the place from the top.
For the purpose of fulfilment of the established norms the economic subdivisions’
employees used overt (outdoor surveillance, study of archival documents, defining
the addresses, etc.) and covert (secret-service) methods. The methods of physical
(cameras with very high and low temperatures, sleep deprivation, sitting for hours
on a stool, abuse by jail mates, etc.) and psychological influence (from “explanatory
conversations” about “happy future” and the performance of touching national tunes
by the specially invited musicians to threats with the use of reprisal against family
members, etc.), were used by the SPD of the USSR employees to the citizens who, in
the opinion of the secret services, could own precious possessions.