The purpose of the work is to determine the role of the national education of Jewish
communities of Podillia in the preservation of the original culture of the Jews of the
region. The authors study the place of the traditional education in preserving national
identity of the Jewish communities of Podillia in comparison with the functioning of
the national education of Jews in Ukraine. The methodology of the research is based
on the use of comparative-historical, statistical, structural-functional, terminological
methods taking into account the axiological (value) approach, which allowed to
consider Jewish national education as a self-sufficient formation with a system of
certain values that are important for the functioning of the national culture of the
Jews. The scientific novelty is to substantiate Jewish national education as a cultural
phenomenon, which contributed to the existence of the original culture of Jewish
communities in the region during a long historical period. The article claims that one of
the most powerful Jewish regional communities of Eastern Europe was formed on the
territory of the region, which represented the subethnos of Jewish people – Ashkenazi.
The Jews of Podillia, who lived in a discriminatory policy aimed at destroying the
foundations of national life, managed to preserve their national identity and national
culture. The article states that before the inclusion of the territory of Podillia in the
Russian Empire, the traditional national system of education was here. It was based
on the strict connection of studying with the religion and traditions of the Jewish
people. For centuries, this Jewish national community preserved its national identity
and avoided complete assimilation. Along with religion, education traditionally
protected the Jews from losing their national-cultural life and national peculiarities
of the life of community. The authorities of the Russian Empire tried to encourage
Jews to receive general state education, hoping to overcome the isolation of Jews
and form loyalty to the Empire in this way. However, the vast majority of Jews in
Podillia traditionally continued to study in Cheders and Talmud Torahs. The Soviet
government has taken the course of destroying religious education institutions and
displacing Hebrew as a language of instruction. At the same time, she considered
for a while Jewish national schools with the Yiddish language of instruction as an
element of Sovietization of Jews. However, since the late 1940s, it introduced the course for assimilation of Jews and the destruction of elements of national life. New opportunities for the reconstruction of the national education of the Jews of Podillia appeared with the proclamation of Ukraine’s independence. National education and religion has become the main elements of preserving the national life of Jews at the present stage. Jewish national education is a certain cultural and social phenomenon that has helped the Jews for a long time in conditions of the absence of the state to preserve the integrity of their people. The education that was inextricably linked with religion played a major role in preserving the identity and national culture of the Jewish communities in Podillia.
Визначено роль національної освіти у збереженні самобутньої культури євреїв
Поділля. Розглядається місце традиційної освіти в контексті національної
ідентичності єврейських громад реґіону в порівнянні з функціонуванням
національної освіти євреїв загалом в Україні. Методологія дослідження
базується на використані порівняльно-історичного, статистичного,
структурно-функціонального, термінологічного методів зі врахуванням
аксіологічного (ціннісного) підходу, що дав змогу розглядати єврейську
національну освіту як самодостатнє утворення з системою певних цінностей,
важливих для функціонування національної культури євреїв. Наукова новизна
полягає в обґрунтуванні провідної ролі єврейської національної освіти як
культурного феномена у збереженні самобутньої культури єврейських громад
реґіону впродовж тривалого історичного періоду. Зазначено, що на території
Поділля сформувалася одна з найпотужніших єврейських громад Східної
Європи, що представляла собою субетнос – ашкеназі. Євреї Поділля, які
тривалий період жили в умовах дискримінаційної політики, спрямованої на
знищення основ національного життя, зуміли зберегти свою ідентичність і
культуру. До включення території Поділля до складу Російської імперії серед
місцевих євреїв зберігалася традиційна національна система освіти. Вона
базувалася на міцному зв’язку навчання з релігією, традиціями єврейського
народу, а навчальних закладів – з органами місцевого самоврядування євреїв
(кагалами). Століттями єврейська спільнота зберігала свою національну
самобутність, уникала повної асиміляції. Разом із релігією освіта
захищала євреїв від втрати елементів національно-культурного життя
та національних особливостей життя громади. Російська імперська влада
намагалася заохотити євреїв до навчання у загальнодержавних закладах
освіти, сподіваючись таким чином подолати їх культурну відокремленість,
сформувати лояльність до імперії. Проте переважна більшість євреїв
Поділля продовжували традиційно навчатися у хедерах і талмуд-торах. Нові
перспективи для розвитку національної освіти відкрилися з 1917 р., після
Лютневої буржуазно-демократичної революції в Російській імперії. Україна,
яка сама боролася за незалежність, була лояльною до реалізації євреями
права на національно-культурну автономію. Розвитку освіти сприяли декрети Української Народної Республіки (1917–1920 рр.). Центральне місце в підтримці світської національної освіти відігравали культурно-просвітницькі
товариства «Тарбут» і «Культура-Ліґа». У цей час кількість національних
закладів освіти євреїв Поділлі неухильно збільшувалася. Радянський уряд узяв
курс на знищення релігійних навчальних закладів і витіснення івриту як мови
навчання. Одночасно єврейські національні школи з мовою навчання їдиш розглядалися як елемент радянізації євреїв. Тож на Поділлі в період «коренізації» збільшилася кількість національних єврейських шкіл, закладів професійної та
спеціальної освіти. Проте з кінця 1940-х рр. органи партійної й державної влади запровадили курс на асиміляцію та знищення національного життя євреїв. Останні в реґіоні національні світські заклади освіти було закрито
наприкінці 1930-х рр. Із проголошенням незалежності України з’явилися
нові можливості для відновлення національної освіти єврейських громад Поділля. У цей час освіта й релігія стали основними елементами відновлення та збереження національно-культурного життя єврейського народу. Проте через різке зменшення кількості населення на сьогодні в реґіоні діє лише одна приватна загальноосвітня єврейська школа, а національна освіта громади впроваджується переважно через систему недільних шкіл і позакласних заходів при культурних, релігійних організаціях. Зазначається, що єврейська національна освіта є певним культурним та соціальним феноменом, який допоміг євреям тривалий час в умовах бездержавності зберегти цілісність свого народу. Саме освіта, що була нерозривно пов’язана з релігією, відіграла чи не основну роль у збереженні своєрідності єврейських громад Поділля.
