Висвітлюється походження ідеї української академії як спільного плану наддніпрянських та галицьких інтелектуалів на рубежі 1880–1890-х рр. Розглядаються тексти вчених і громадсько-культурних діячів кінця ХІХ – початку
ХХ ст., в яких побутувала ідея її конституювання. Аналізуються різноманітні контексти, котрі ґенерували як піднесення, так і затухання циркуляції цієї ідеї. Відзначається важлива роль міжнародних макроконтекстів, як-от
заснування академій ряду слов’янських націй, австрійсько-російське протистояння наприкінці ХІХ ст., спроби українсько-польського порозуміння у форматі політики «нової ери», створення й діяльність Міжнародної асоціації академій,
змагання навколо проекту Союзу слов’янських академій та ін. Показується
значення Наукового товариства імені Шевченка у Львові й Українського наукового товариства в Києві як інституціональних майданчиків, на яких намагалися реалізувати проект перетворення чи конституювання національної
академії до Першої світової війни. Висловлюється думка, що науково-організаційні практики М.Грушевського здебільшого були націлені на інституціональну розбудову обох товариств як базової основи майбутньої української академії. Наголошується, що ідея академії була важливою складовою національного проекту, зорієнтованого на формування культурного та політичного українства. Обстоюється теза, що впродовж кількох десятиліть побутування ідеї
академії у зародковому вигляді сформувалися дві концепції її конституювання, котрі були актуалізовані й затребувані в 1917–1918 рр.
In this article lightens up the origin of the idea of the Ukrainian Academy as a joint
plan of the Dnipro and Halychyna intellectuals at the turn of the 1880–1890s. Author
considered the texts of scholars and socio-cultural figures of the late 19th – early 20th
centuries with the idea of its constitution. Analyzed the various contexts that generated
as the ascension and the attenuation of this idea circulation. The important role of the
international macrocontexts, such as the establishment of academies of a number of Slavic
nations, the Austro-Russian confrontation at the end of the 20th century, the attempts of
Ukrainian-Polish understanding in the format of a "new era" policy, the creation and
activity of the International Association of Academies, competitions around the project of
Slavic Academies Union and etc. It is shown the significance of the Shevchenko Scientific
Society in Lviv and the Ukrainian Scientific Society in Kyiv as institutional areas, which
tried to implement the project of transformation or constitution of the National Academy
before the World War I. The opinion is expressed that the scientific-organizational
practices of M.Hrushevskyi were for the most part aimed at the institutional development
of both societies as the basis of the future Ukrainian academy. Author also noted that the
idea of the academy was an important part of the national project aimed at the formation
of cultural and political Ukrainians. The thesis argues that for several decades, the
idea of the academy was born in embryonic form, which formed two concepts of its
constitution, which were updated and demanded during 1917–1918.
