Досліджується роль рабської праці у сільськогосподарському виробництві Ольвійського поліса – ключовій галузі економіки цієї держави. До недавніх пір в історіографії переважав скептичний погляд на інтенсивність залучення праці
рабів в аграрному виробництві Ольвії й на поширення рабовласницьких відносин
у цьому полісі загалом. Між тим останнім часом відбулося якісне розширення
джерельної бази, перш за все за рахунок приватних листів на свинцевих пластинах і кераміці, які демонструють проникнення рабовласницьких відносин у різні сфери життя Ольвії ще з VI ст. до н.е. Інформація епіграфічних джерел
у комплексі з археологічними матеріалами та з використанням теоретичних
напрацювань сучасного антикознавства дозволяє переглянути усталену картину й обґрунтувати припущення про інтенсивне використання праці рабів у садибах ольвійської хори, особливо в найближчих околицях міста. Останнє стосується, у першу чергу, маєтків заможних ольвіополітів, а також землевласників середнього достатку. Це відкриває перспективи подальшого поглибленого
дослідження соціальної структури та економічного життя Ольвії й античних держав Північного Причорномор’я загалом.
In this work author researched the role of slave labor in the agricultural production
of the Olbia Polis, the key economics branch of this state formation. Until recently, in
a historiography prevailed the skeptical view of the intensity of slaves’ involvement
to the agricultural production of Olbia and the spread of slave-owning relations in
this policy generally. Meanwhile, recently there was a qualitative expansion of the
source base. First of all, at the expense of private letters on lead plates and ceramics,
which demonstrated the infiltration of slave relations into a different life areas of Olbia
from the 6th century B.C. The information of epigraphical sources in conjunction with
archaeological materials and theoretical developments of contemporary antique science
allows to reconsider the established image and to justify the assumption of the work of
intensive slaves’ work in the farmsteads of the Olbia choirs, especially in the immediate
vicinity of the city. First of all, it concerns the estates of wealthy olviopolites, and also
the average prosperity landowners. Those facts opens the prospect of further in-depth
study of the social structure and economic life of Olbia and the ancient states of the
Northern Black Sea region in general.
