Зроблено спробу систематизації відомостей
про суди над давньоруськими архиєреями
в XI–XIII ст. Повідомлення джерел
дозволяють зробити висновок, що, не вважаючи
на декларовану канонічно-правову
автономію церкви, духовенство і архіпастирі
нерідко виявлялися притягненими до
різних судів: імператорського, патріаршого,
митрополичого, князівського, вічевого. Попередній аналіз повідомлень давньоруських
джерел дозволяє зробити висновок, що суди над архиєреями в Стародавній Русі хоч і
орієнтувалися на візантійські норми, однак мали регіональну специфіку, яка відображала
правові традиції конкретних земель. При цьому становище архиєреїв-візантійців
було більш вигідним, ніж єпископів з числа представників місцевого населення.
In the article presented to the attention
of readers, an attempt was made to systematize
information about the trials of the Old Russian
bishops in the XI-XIII centuries. Messages from
sources allow us to conclude that the clergy and
archpastors often found themselves under various
courts: imperial, patriarchal, metropolitan,
princely, veche. A preliminary analysis of the
messages of ancient Russian sources allows us
to conclude that the trials of bishops in Ancient
Russia were oriented to Byzantine norms, but
had regional specifics. This specificity reflected
the legal traditions of specific lands. At the same
time, the position of the Byzantine bishops was
more advantageous than the bishops from among
the representatives of the local population.