У статті висвітлені основні питання формування природоохоронної стратегії збереження біорізноманіття
унікального природно-історичного комплексу – долини Куяльницького лиману. Проведений аналіз запропонованих шляхів і методів його збереження в умовах
надмірного посилення антропогенного впливу. Обґрунтована необхідність створення природоохоронного
об'єкту установи найвищої категорії – Національного
природного парку "Куяльницький". Обговорюється альтернативний варіант стосовно природоохоронного впорядкування території, зокрема організації державного
курорту "Куяльницький". Підкреслюється його неприйнятність для розв'язання проблемних екологічних завдань у регіоні, оскільки статус державного курорту не
передбачає прямої охорони біорізноманіття. В роботі
проаналізовано попереднє функціональне зонування
території парку, наведене в літературі, висвітлене його
бачення в аспекті актуальних природоохоронних завдань. Викладена стисла характеристика фіорізноманіття його структурних елементів, а також найважливіші
й першочергові заходи з організації парку, відновлення
та охорони біорізноманіття як основи оптимізації довкілля та стійкого розвитку регіону. Особливістю зонування проектованого парку з і встановлення режимів
охорони й природокористування є його спрямованість
на охорону та підтримання рекреаційно-бальнеологічного потенціалу Куяльницького лиману. Тому, з огляду
на сучасний стан біорізноманіття природно-історичного комплексу Куяльницького лиману уточнено території
для організації чотирьох функціональних зон: заповідної
(пл. 4482,0 га), регульованої рекреації (8987,0), стаціонарної рекреації (738,0) та господарської (29738,0). Наведена картосхема функціонального зонування проектованого Національного природного парку "Куяльницький".
В статье освещены основные вопросы формирования
природоохранной стратегии сохранения биоразнообразия уникального природно-исторического комплекса – долины Куяльницкого лимана. Проанализированы
предложенные пути и методы его сохранения в условиях
чрезмерного усиления антропогенного влияния. Обоснована необходимость создания природоохранного
объекта наивысшей категории – Национального природного парка "Куяльницкий". Обсуждается альтернативный вариант природоохранного упорядочивания
территории, в частности, организации государственного
курорта "Куяльницкий". Подчеркивается его неприемлемость для разрешения проблемных экологических задач
в регионе, поскольку статус государственного курорта не
предусматривает прямой охраны биоразнообразия. В работе дается анализ предварительного функционального
зонирования территории парка, изложенного в литературе, освещено его видение в аспекте решения актуальных природоохранных задач. Приведена краткая характеристика фиторазнообразия его структурных элементов, а также важнейшие и первоочередные мероприятия
в деле организации парка по восстановлению и охране
биоразнообразия – как основы оптимизации окружающей среды и устойчивого развития региона. Особенностью зонирования проектируемого парка по установлению режимов охраны и природопользования является
его направленность на охрану и поддержание рекреационно-бальнеологического потенциала Куяльницкого
лимана. Поэтому, исходя из современного состояния
биоразнообразия природно-исторического комплекса
Куяльницкого лимана, уточнены территории для организации четырех функциональных зон: заповедной
(пл. 4482,0 га), регулированной рекреации (8987,0), стационарной рекреации (738,0) и хозяйственной (29738,0).
Приведена картосхема функционального зонирования
проектируемого Национального природного парка "Куяльницкий".
The article highlights major issues of the strategy for biodiversity conservation of the unique natural and historical
complex, the Kuialnyk Estuary valley. We have suggested the ways and methods of its preservation under conditions of excessive
increase of anthropogenic influence. Establishment of a nature conservation area of the highest category, Kuialnytsky National
Nature Park, is justified. Alternatively, organization of a Kuialnytsky state resort is discussed regarding environmental protection
of the territory. It is emphasized that a status of the state resort cannot provide protection of biodiversity and is therefore
unacceptable for solving environmental problems in the region. In the article, analysis of the earlier published functional zoning
of the park territory and its importance in the current conditions are highlighted. A brief description of phytodiversity and its
structural elements is given. The most important and immediate measures for biodiversity protection in the park are indicated
as a basis for harmonization of the environment and sustainable development of the region. A special feature of the zoning
of the projected park is its focus on the protection and maintenance of the recreational and balneological potential of the
Kuialnyk Estuary. With regard to the current state of biodiversity of the natural and historical complex of the Kuialnyk Estuary,
the territory is proposed to be subdivided into four functional zones: protected area (4482.0 ha), regulated recreation (8987.0),
stationary recreation (738.0), and a zone for traditional land use (29738.0). A map of the functional zoning of the projected
Kuialnytsky National Nature Park is provided.