Показано, что в случае соизмеримости линейных размеров зерен и лондоновской глубины проникновения магнитного поля в поликристаллических ВТСП имеет место дополнительный источник необратимости кривых намагничивания, связанный с различным положением запиннингованных вихрей относительно поверхности зерен при вводе и выводе поля. Оценки, сделанные в рамках модели, учитывающей взаимодействие вихрей друг с другом, а также с поверхностью при наличии сил пиннинга, показали, что при Т ≥ 80 К указанный вклад в необратимость M(H) может достигать заметных значений, сопоставимых с экспериментальной величиной магнитного гистерезиса.
Показано, що у разі спільновимірності лінійних розмірів зерен та лондонівської глибини проникнення магнітного поля у полікристалічних ВТНП існує додаткове джерело необоротності кривих намагнічування, пов’язане з різним положенням запінінгованих вихорів відносно поверхні зерен при вводі та виводі поля. Оцінки, зроблені в рамках моделі, яка ураховує взаємодію виходів один з одним, а також з поверхнею при наявності сил пінінга, показали, що при T ≥ 80 К зазначений внесок в необоротністьM(H) може досягати помітних значень, порівнюваних з експериментальною величиною магнітного гістерезису.
It is shown that in the case of comparability of the grain size and the London penetration depth there exists an additional contribution to the irreversibility of magnetization of polycrystalline HTSC. This contribution arises from a difference in the vortices positions with increasing and decreasing external field. The estimation in terms of the model considering both vortex-vortex and vortex-surface interactions in the presence of pinning forces, shows that at temperatures T ≥ 80 К this contribution is comparable with the total experimental value of magnetization irreversibility.