З метою з'ясування оптимальних екологічних умов для формування чагарникової рослинності вивчали 12 діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea. Це представники узлісь, лісових галявин, заростей кущів по степах, які можуть входити також до складу підліску й чагарникового ярусу мішаних, широколистяних, байрачних лісів: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведено синфітоіндикаційний аналіз близько 9000 геоботанічних описів з участю досліджуваних видів. Розраховані показники едафічних і кліматичних факторів. Для порівняння екологічних амплітуд видів, їхньої широти та встановлення індексу толерантності використали методику визначення екологічної валентності. Синфітоіндикаційний оптимум досліджуваних діагностичних видів за екологічною валентністю досить неоднорідний і демонструє мезофітні умови: свіжі лісолучні біотопи з нерівномірним промочуванням коренемісного шару ґрунту, із слабкокислими глинистими або вологими піщаними ґрунтами, не багатими на солі й мінеральний азот, із незначним вмістом карбонатів. Кліматичні фактори мають вужчу амплітуду, за терморежимом оптимум відповідає субмезотермним умовам – від суббореальної до неморальної термозони. Діапазон гумідності клімату коливається в межах субаридофітних умов, лише для S. sanguinea вони омброфітні. За континентальністю клімату оптимальні умови відповідають геміконтинентальному клімату. Оптимальними значеннями кріорежиму є гемікріофітні умови. За освітленням показники коливаються від тіньових до напівосвітлених. Оригінальні результати кількісної оцінки синфітоіндикаційної амплітуди діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea є основою для прогнозування характеру змін чагарникової рослинності під впливом різних факторів навколишнього середовища, що має важливе значення для розуміння й моделювання змін взаємовідношення лісу та степу.
Для выяснения оптимальных экологических условий формирования кустарниковой растительности изучали 12 диагностических видов класса Rhamno-Prunetea. Это представители опушек, лесных полян, зарослей кустов в степи, которые могут входить в состав подлеска и кустарникового яруса смешанных, широколиственных, байрачных лесов: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведен синфитоиндикационный анализ около 9000 геоботанических описаний с участием исследуемых видов. Рассчитаны показатели эдафических и климатических факторов. Для сравнения экологических амплитуд видов, их широты и расчета индекса толерантности использовали методику определения экологической валентности. Синфитоиндикационный оптимум исследуемых диагностических видов по экологической валентности достаточно неоднороден и демонстрирует мезофитные условия: свежие лесолуговые биотопы с неравномерным промоканием корнесодержащего слоя почвы, со слабокислыми глинистыми или влажными песчаными почвами, не богатыми на соли и минеральный азот, с незначительным содержанием карбонатов. Климатические факторы имеют меньшую амплитуду, по терморежиму оптимум соответствует субмезотермным условиям – от суббореальный до неморальной термозоны. Диапазон гумидности климата колеблется в пределах субаридофитных условий, только для S. sanguinea они омброфитные. По континентальности климата оптимальные условия соответствуют гемиконтинентальному климату. Оптимальными значениями криорежима являются гемикриофитные условия. По освещенности показатели колеблются от теневых до полуосвещенных. Оригинальные результаты количественной оценки синфитоиндикационной амплитуды диагностических видов класса Rhamno-Prunetea являются основой для прогнозирования характера изменений кустарниковой растительности под влиянием различных факторов окружающей среды, понимания и моделирования изменений взаимоотношения леса и степи.
In order to determine optimal environmental conditions for the development of shrub vegetation, 12 diagnostic
species of Rhamno-Prunetea class were studied. These represent plant species of forest edges, forest glades, shrub thickets in
steppes which also occur in undergrowth and shrub layer of mixed, deciduous, and ravine forests: Acer campestre, Acer tataricum,
Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa,
Prunus stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Synphytoindication analysis of more than 9000 phytosociological relevés
featuring the studied species was carried out. For comparison of ecological amplitudes and their ranges for the species as
well as determination of tolerance indices, we applied methods for determining the ecological valence. Synphytoindication
optimum of the studied diagnostic species in respect of their ecological valence is quite variable and represented by mesophytic
conditions – fresh forest and meadow habitats with unevenly moistened root layer, with slightly acidic clay or sandy salt-deficient
soils, poor in carbonates and mineral nitrogen. Climatic factors have narrower amplitude; for thermoclimate the optimum lies in
submesothermic conditions – from subboreal to nemoral thermal zone. Climate humidity mainly varies within subaridophytic
conditions, while only S. sanguinea belongs to ombrophytes. As for the climate continentality, optimum conditions correspond
to hemicontinental climate. Optimum values of cryoregime are mainly within hemicryophytic conditions. As for lighting
conditions, the indicators range from shadowed to semi-lightened conditions. The original results of quantitative assessment
of synphytoindication amplitude for Rhamno-Prunetea diagnostic species are a basis for predicting changes in shrub vegetation
under the influence of various environmental factors, which is very important for understanding and modeling changes and
relations between forest and steppe.
