У статті зроблено спробу розкрити поняття метафоричної персоніфікації. Описано
ознаки метафори та персоніфікації як тропів, які функціонують у художніх текстах. Об’єктом
лінгвопоетичного аналізу стали поетичні тексти Максима Рильського. Виділено групи
метафоричних персоніфікацій, побудовані на поєднанні семантики «явища та об’єкти природи +
людина», «просторові поняття + людина», «часові поняття + людина» тощо.
The article attempts to reveal the concept of metaphorical personification. We describe the features of metaphors
and personification as tropes that function in literary texts. The objects of linguapoetical analysis are poetic texts by
Maksym Rylsky. The metaphorical personification, built on a combination of semantic «objects and phenomena of
nature + human», «the concept of space + man», «the concept of time + man» and so on, is allocated.