Мета публікації – здійснення мистецтвознавчого аналізу деяких монументальних композицій ХІХ ст. та визначення ступеня впливу на церковний стінопис цього періоду західноєвропейского мистецтва, зокрема, друкованої гравюри. Методика дослідження продиктована характером матеріалу та визначена з огляду
на завдання, що ставились на кожному з етапів роботи. Для визначення ступеня
розробленості питання обрано принципи історизму та історіографічного аналізу,
для виявлення художніх особливостей стінопису використано методи порівняльного та мистецтвознавчого аналізів. Наукова новизна полягає в запровадженні до наукового обігу монументальних розписів Троїцького собору, що були виконані у ХІХ ст., оскільки спроба висвітлення процесів та особливостей створення настінних розписів Троїцького собору м. Чернігова у ХІХ ст. здійснена по суті,
вперше. На основі проведеного аналізу зроблено висновки про те, що питання
взаємовпливів мистецтва різних країн потребує більш детального дослідження,
оскільки храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими. На
превеликий жаль, досі не встановлені особи художників, які виконували розписи у
чернігівському Троїцькому соборі. Однією з причин такого стану речей є те, що
до другої половини ХХ ст. дослідники ставилися до стінопису собору досить неуважно, оскільки не визнавали його цінності. Проте під час ретельнішого їхнього вивчення стає зрозуміло, що стінопис чернігівських храмів є свідченням того,
що Чернігів не лишався осторонь загальномистецьких тенденцій, характерних для міст Європи та Російської імперії. Стильові риси та кольорова гама розписів Троїцького собору свідчить про те, що у ХІХ ст. для оздоблення живописними
композиціями стін храмів залучались досвідчені майстри, знайомі з художніми прийомами та зразками європейських майстрів.
The purpose of this publication is providing an art review of some monumental
compositions of 19th century in order to determine the influence of Western European
art (particularly etching) on sacral wall-paintings of this period. The research methods
are derived from peculiar issues of explored objects and particular goals, set during
the investigation process. In order to determine the level of knowledge of the case,
principles of historicism and historical analysis were chosen. Methods of comparative
analysis and art analysis were used to identify artistic features of the frescoes. In fact, an
investigation of creating the 19th century monumental paintings of Trinity Cathedral is
provided for the first time ever – that is the scientific novelty of the work. The provided
research leads to a conclusion, that 19th century monumental paintings remain poorly
studied even though they are a fair illustration of the Western and Eastern European
art interference. Unfortunately, the identities of the artists who painted in the Trinity
Cathedral in Chernihiv have not yet been established. One of the reasons for this state of
affairs is that by the second half of the twentieth century. researchers treated the fresco
of the cathedral rather carelessly, because they did not recognize its value. However,
upon closer examination, it becomes clear that the frescoes of Chernihiv churches are
evidence that Chernihiv did not stay away from the general artistic trends characteristic
of the cities of Europe and the Russian Empire. The stylistic features and color scheme
of the paintings of the Trinity Cathedral indicate that in the 19th century. Experienced
masters, familiar with artistic techniques and samples of European masters, were
involved in decorating the walls of the temples with picturesque compositions.
Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору
