Вступ. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і цифровізація суспільства, що розповсюджується у світі через прискорений розвиток смарт-промисловості (Індустрії 4.0), зазвичай пов'язують з підвищенням обсягів виробництва та продуктивності праці, зменшенням відносних витрат на одиницю продукції та її кастомізацією.
Проблематика. Відповідно до парадоксу Солоу (1987 р.), інвестиції у комп'ютерну техніку та технології не знаходять відображення в економічній статистиці про підвищення продуктивності праці внаслідок комп'ютеризації виробництв, що підриває уявлення про позитивний вплив електроніки на виробництво та продуктивність праці.
Мета. Розробити вимоги щодо удосконалення економіко-математичних моделей визначення впливу ІКТ на виробництво на основі аналізу переваг та недоліків наявних моделей впливу комп'ютерної техніки та програмного забезпечення на результати виробництва з урахуванням особливостей розвитку ІКТ. Матеріали й методи. Історичний метод для аналізу розвитку моделей впливу ІКТ на виробництво, порівняльний
аналіз наявних економіко-математичних моделей щодо визначення підходів до відбору факторів впливу на результуючі показники, аналітична обробка масивів вихідної статистичної інформації.
Результати. Проаналізовані моделі у своєму розвитку свідчать про позитивний вплив ІКТ на виробництво та продуктивність праці. Виникнення парадоксу Солоу пояснюється тим, що в основних фондах підприємств частка
комп'ютерної техніки та технологій була незначною наприкінці 1980-х — початку 1990-х рр., а також відсутністю на
той час достовірної статистичної інформації та недосконалістю методології аналізу. З розвитком статистичної науки
та поширенням комп'ютерної техніки та технології в нових моделях впливу ІКТ на результати виробництва парадокс
Солоу було спростовано. Висновки. Для уточнення впливу ІКТ на виробництво та продуктивність праці слід використовувати комплекс моделей, які враховуватимуть інституційні особливості розвитку економіки країни, етапи її життєвого циклу та ступінь
впровадження в ній цифрових техніки та технологій. Моделі впливу ІКТ на результати виробництва потребують подальшого розвитку, зокрема й з урахуванням закономірностей розвитку сучасних інформаційних технологій.
Introduction. The development of information and communication technology (ICT) and digitalization of the society,
which have been spreading around the world as a result of swiftly growing smart industry (Industry 4.0) are usually associated
with an increase in production output and labour productivity and a reduction in manufacture and customization costs.
Problem Statement. According to the Solow Paradox (1987), investments in computer equipment and technology are
not accounted in economic statistics on increasing labor productivity as a result of computerization, which undermines the
conception of favorable impact of electronics on production output and labor productivity.
Purpose. To develop requirements for improving the economic and mathematical models for measuring the ICT effect on
production output, based on the analysis of the advantages and shortcomings of the existing models of the computer
technology and software effect on production output and the peculiarities of ICT development.
Materials and Methods. The historical method for analyzing the development of models of ICT effect on production
output, the comparative analysis of existing economic and mathematical models to determine the approaches to the selection
of factors influencing the performance indicators, and the analysis of arrays of the initial statistic data.
Results. Analyzed models and the course of their development have shown a favorable impact of ICT on production
output and labor productivity. The Solow Paradox is explained by the fact that the share of computer equipment and
technology in corporate fixed assets in the late 1980s — the early 1990s was insignificant, as well as by the lack of reliable
statistics at that time and an imperfect methodology for its analysis. With the development of statistics as science and with
the spread of computer equipment and technology, the Solow Paradox has been rejected in new models of ICT effect on
production output.
Conclusions. A set of models that take into consideration the institutional features of the national economic development,
the life cycle stages, and the degree of implementation of digital technologies shall be used in order to clarify the ICT
effect on production output and labor productivity. The models of ICT effect on production output need to be further
elaborated for taking into consideration the specifics of development of cutting-edge information technologies.
Введение. Развитие информационно-коммуникационных технологии (ИКТ) и цифровизация общества, распространяющиеся в мире вследствие ускоренного развития смарт-промышленности (Индустрии 4.0), обычно связывают
с повышением объемов производства и производительности труда, уменьшением удельных издержек на единицу
продукции и ее кастомизацией.
Проблематика. Согласно парадоксу Солоу (1987 г.), инвестиции в компьютерную технику и технологии не отражаются в экономической статистике о повышении производительности труда вследствие компьютеризации
производств, что подрывает представление о положительном влиянии электроники на производство и производительность труда.
Цель. Разработать требования по совершенствованию экономико-математических моделей определения влияния ИКТ на производство на основе анализа преимуществ и недостатков известных моделей влияния компьютерной техники и программного обеспечения на результаты производства и учета особенностей развития ИКТ. Материалы и методы. Исторический метод для анализа развития моделей влияния ИКТ на производство, сравнительный анализ существующих экономико-математических моделей по определению подходов к отбору факторов
влияния на результирующие показатели, аналитическая обработка массивов исходной статистической информации.
Результаты. Проанализированные модели в своем развитии свидетельствуют о положительном влиянии ИКТ на
производство и производительность труда. Парадокс Солоу объясняется тем, что в основных фондах предприятий
доля компьютерной техники и технологий была незначительной в конце 1980-х — начале 1990-х гг., а также отсутствием в то время достоверной статистической информации и несовершенством методологии анализа. С развитием
статистической науки и распространением компьютерной техники и технологии в новых моделях влияния ИКТ на
результаты производства парадокс Солоу был опровергнут. Выводы. Для уточнения влияния ИКТ на производство и производительность труда следует использовать комплекс моделей, учитывающих институциональные особенности развития экономики страны, этапы ее жизненного
цикла и степень внедрения в ней цифровых техники и технологий. Модели влияния ИКТ на результаты производства требуют дальнейшего развития, в частности и с учетом закономерностей развития современных информационных технологий.