Вступ. Наукова діяльність є складним та багатогранним різновидом людської праці, який має творчу складову,
тому проблема її нормування є досить непростою, але водночас винятково важливою парадигмою якнайширшого
впровадження інновацій у сучасні соціально-економічні процеси.
Проблематика. Робота вченого внутрішньо неоднорідна, різнопланова, з обов'язковою креативною складовою безпосереднього творчого пошуку. Проте, виходячи із якісно й кількісно споріднених феноменів координації
наукової та науково-організаційної діяльності в межах планування, організації та проведення наукових досліджень
і розробок, зокрема спираючись на методологічні та емпіричні аспекти структурних та системоутворюючих чинників, ґрунтуючись на вітчизняному досвіді й прикладних підходах, що вже апробовувалися у галузевих нормативних
документах, наведено авторське концептуальне бачення перспектив подальших досліджень проблеми нормування
наукової праці.
Мета. Сприяти напрацюванню методичних підходів до нормування праці у галузі наукових досліджень та розробок.
Матеріали й методи. Аналітична обробка діючих нормативних документів і наукових праць з метою розроблення
підходів до нормування наукової праці.
Результати. Автори вважають, що хоча самі по собі окремі наукові дослідження й розробки в цілому унікальні,
елементи, що складають наукову діяльність, в різних кількісних і якісних поєднаннях присутні у всіх видах наукових
робіт. Отже, всі повторювані елементи, тобто найпростіші роботи, можуть бути унормовані за єдиною узгодженою
системою, яка б враховувала широкий діапазон особливостей, структури та змісту наукової праці з урахуванням
диференційованої потреби створення нових знань в результаті виконання наукових досліджень і розробок. Наведені теоретичні узагальнення та практичні узагальнення сприяють формуванню системно-структурної моделі нормування наукової праці.
Висновки. Отримані результати можуть слугувати базою для подальшого удосконалення регулювання сфери
наукових досліджень і розробок у контексті реформування діяльності вітчизняних закладів вищої освіти та наукових установ.
Introduction. Research and development (R&D) activities are sophisticated and multifaceted type of human labor that
has a creative component, so the problem of its norming is a very complex and, at the same time, extremely important issue
in the light of modern paradigm of the widest possible introduction of innovations in socio-economic processes.
Problem Statement. The authors proceed from the fact that labor in R&D is internally heterogeneous with a particularly
important creative research component. Therefore, based on qualitatively and quantitatively related phenomena of
coordination of scholarly research organizational issues in terms of planning, organization, and conduct of R&D activities,
while considering methodological and empiric aspects of structural and systemic factors, based on in-house experience and
applied approaches that have been implemented in sectoral legislation, they have offered a concept of prospects for further
research in the sphere of norming of scholarly research labor.
Purpose. The purpose is to contribute to elaborating methodological approaches to labor norming in scholarly research
and development.
Materials and Methods. Analytical processing of applicable regulations and scholarly research publications in order to
develop approaches to norming scholarly research labor.
Results. The authors consider that despite, in general, each R&D work is unique, there are elements that are common for
all researches in different qualitative and quantitative combinations, in all types of scholarly research activities. In other
words, all common elements, i.e. the basic activities, can be normalized based on unified coordinated system that takes
into account a broad range of peculiarities, structures, and contents of scholarly research labor with consideration of
differential need in creating new knowledge resulting from R&D activities. Theoretical and applied generalization presented
by the authors facilitates the formation of a systemic and structural model for scholarly research labor norming.
Conclusions. The obtained results can be the starting point for further improvement of the regulation of R&D
sphere in the context of reforming the activities of Ukrainian higher educational establishments and R&D institutions.
Введение. Научная деятельность является сложным и многогранным видом человеческого труда, который имеет
творческую составляющую, поэтому проблема ее нормирования является достаточно сложной, но в то же время
исключительно важной парадигмой широкого внедрения инноваций в современные социально-экономические
процессы.
Проблематика. Работа ученого внутренне неоднородна, разноплановая, с обязательной креативной составляющей непосредственного творческого поиска ученого. Однако, исходя из качественно и количественно родственных
феноменов координации научной и научно-организационной деятельности в пределах планирования, организации и проведения научных исследований и разработок, в том числе опираясь на методологические и эмпирические
аспекты структурных и системообразующих факторов, основываясь на отечественном опыте и прикладных подходах,
уже апробированых в отраслевых нормативных документах, представлено авторское концептуальное видение перспектив дальнейших исследований проблемы нормирования научной работы. Цель. Способствовать наработке методических подходов к нормированию труда в сфере научных исследований и разработок.
Материалы и методы. Аналитическая обработка действующих нормативных документов и научных работ с целью
разработки подходов к нормированию научной работы.
Результаты. Авторы считают, что хотя сами по себе отдельные научные исследования и разработки в целом
уникальны, элементы, составляющие научную деятельность, в различных количественных и качественных сочетаниях присутствуют во всех видах научных работ. Таким образом, все повторяющиеся элементы, то есть простейшие
работы, могут быть нормированы на основе единой согласованной системы, которая учитывала бы широкий диапазон особенностей, структуры и содержания научной работы с учетом дифференцированной потребности создания
новых знаний в результате выполнения научных исследований и разработок. Изложенные теоретические обобщения и практические сведения способствуют формированию системно-структурной модели нормирования научной работы.
Выводы. Полученные результаты могут служить базисом для дальнейшего совершенствования регулирования сферы научных исследований и разработок в контексте реформирования деятельности отечественных высших учебных заведений и научных учреждений.