Негативні зовнішні ефекти, що спричинені газоподібними відходами виробництва, це явище досить динамічне, тому потребують додаткового вивчення з метою пошуку інструментів їх інтерналізації. Негативні зовнішні ефекти в даний час недостатньо вивчені, залишаються мало вивченими питання оцінки ступеня впливу газоподібних відходів виробництва на макроекономічні процеси.
Метою роботи є наукове обґрунтування методичних підходів до виявлення газоподібних відходів виробництва, що негативним чином впливають на макроекономічні процеси.
Запропоновано методологію виявлення газоподібних відходів виробництва, що негативним чином впливають на макроекономічні процеси. В основі лежить аналітичний підхід, який узагальнюватиме інформацію, отриману за допомогою статистичних методів та методів глибинного аналізу даних. Цільовим показником для виявлення впливу газоподібних відходів було обрано врожайність зернових та соняшнику. Вхідними факторами визначено найпоширеніші елементи газоподібних відходів виробництва, а саме: оксид вуглецю (CO), метан (CH₄), діоксид азоту (NO₂), оксиди азоту (NO), сажа, діоксид сірки (SO2), неметалеві легкі органічні сполуки, діоксид вуглецю (CO₂). Апробовано методологію визначення ступеня впливу відходів виробництва на макроекономічні процеси в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській та Сумській областях України.
За результатами аналітичного узагальнення оцінено ступінь впливу найпоширеніших елементів газоподібних відходів виробництва. Інформативними є результати аналізу за діоксидом сірки (SO₂) та сажею. Отримані результати оцінювання мають стати основою для розробки моделі інтерналізації негативних зовнішніх ефектів. Перспективним напрямом подальших досліджень є апробація даної методології по відношенню до всіх секторів, які є потенційними реципієнтами негативних ефектів, що виникають внаслідок викидів газоподібних відходів виробництва.
Отрицательные внешние эффекты, вызванные газообразным отходами производства, это явление довольно динамичное, поэтому требуют дополнительного изучения с целью поиска инструментов их интернализации. Отрицательные внешние эффекты в настоящее время недостаточно изучены. Остается мало изученным вопрос оценки степени влияния газообразных отходов производства на макроэкономические процессы.
Целью работы является научное обоснование методических подходов к выявлению газообразных отходов производства, которые негативно влияют на макроэкономические процессы. Предложена методология выявления отходов производства, которые негативно влияют на макроэкономические процессы. В основе лежит аналитический подход, который обобщает информацию, полученную с помощью статистических методов и методов глубинного анализа данных. Целевым показателем для выявления влияния газообразных отходов выбрана урожайность зерновых и подсолнечника. Входными факторами определены наиболее распространенные элементы газообразных отходов производства, а именно: оксид углерода (CO), метан (CH₄), диоксид азота (NO₂), оксиды азота (NO), сажа, диоксид серы (SO₂), неметаллические легкие органические соединения, диоксид углерода (CO2). Апробирована методология определения степени влияния отходов производства на макроэкономические процессы в Харьковской, Днепропетровской, Запорожской, Полтавской и Сумской областях Украины.
По результатам аналитического обобщения оценена степень влияния наиболее распространенных элементов газообразных отходов производства. Информативными являются результаты анализа по диоксиду серы (SO₂) и саже. Полученные результаты оценки могут стать основой для разработки модели интернализации отрицательных внешних эффектов. Перспективным направлением дальнейших исследований является апробация данной методологии в отношении всех секторов, которые являются потенциальными реципиентами негативных эффектов, возникающих в результате выбросов газообразных отходов производства.
The negative externalities caused by gaseous production waste are quite dynamic, so they need additional study in order to find tools for their internalization. Negative externalities are currently not sufficiently studied, the question of assessing the degree of impact of gaseous production waste on macroeconomic processes remains little studied.
The aim of the work is to scientifically substantiate methodological approaches to the detection of gaseous production waste that negatively affects macroeconomic processes.
A methodology for identifying production wastes that negatively affect macroeconomic processes is proposed. It is based on an analytical approach that will summarize the information obtained using statistical methods and methods of in-depth data analysis. Grain and sunflower yields were chosen as a target for detecting the impact of gaseous waste. The input factors are the most common elements of gaseous production waste, namely: carbon monoxide (CO), methane (CH₄), nitrogen dioxide (NO₂), nitrogen oxides (NO), soot, sulfur dioxide (SO₂), non-metallic light organic compounds, carbon dioxide (CO₂). The methodology for determining the degree of impact of production waste on macroeconomic processes in Kharkiv, Dnipropetrovsk, Zaporizhia, Poltava and Sumy regions of Ukraine has been tested.
According to the results of analytical generalization, the degree of influence of the most common elements of gaseous production waste is estimated. The results of the analysis for sulfur dioxide (SO₂2) and soot are informative. The obtained evaluation results should become the basis for the development of a model of internalization of negative externalities. A promising area of further research is the testing of this methodology in relation to all sectors that are potential recipients of negative effects arising from emissions
