У контексті кардинального загострення природничо-природних, економічних й інституціональних чинників міжнародної нестабільності, котрі стали особливо наочними на рубежі ХХ – ХХІ ст., досліджуються проблеми життєспроможності офіційно заявленого влітку 2020 р. політичного рішення щодо створення «Люблінського трикутнику» як платформи співпраці Польщі, Литви та України в безпековій, економічній та культурній сферах. У сутнісному розумінні аналізуються інституціональні передумови й ґенеза розвитку подій навкруги Люблінської унії протягом другої половини XIV – перших двох десятиліть ХХІ ст. та економічний потенціал «Люблінського трикутнику» з погляду сучасного загальноєвропейського кон’юнктурного положення. Визначено принциповий підхід щодо розгляду подій, пов’язаних з Люблінською унією, котра у поширеній свідомості розглядається як певний прообраз «Люблінського трикутнику», в наукових доробках та ідеях знакових фігур політичного істеблішменту Польщі, Литви та України. Обґрунтовано новий підхід, у відповідності до якого широкі інституціональні та економічні передумови заснування «Люблінського трикутнику» закладаються значно раніше: ще Кревською унією 1385 р. – найпершим у світі міждержавним союзницько-об’єднавчим утворенням. Доведено, що за потенційними обсягами внутрішнього ринку, рівнем валового внутрішнього продукту та обсягами товарообігу між Польщею, Литвою та Україною, «Люблінський трикутник» об’єктивно має високі конкурентні позиції в системі сучасного міжнародного поділу праці в рамках Європейського Союзу. З метою обґрунтування конкурентоспроможності «Люблінського трикутнику» за галузевою ознакою визначено найбільш перспективні напрями економічної співпраці між Польщею, Литвою та Україною на міждержавному рівні та на рівні бізнес-формувань, а також перспективи подальшого опрацювання досліджуваної проблеми.
В контексте кардинального обострения естественно-природных, экономических и институциональных факторов международной нестабильности, которые стали особенно очевидными на рубеже ХХ – ХХI вв., исследуются проблемы жизнеспособности официально заявленного летом 2020 г. политического решения о создании «Люблинского треугольника» как платформы сотрудничества Польши, Литвы и Украины в сфере безопасности, экономической и культурной сферах. В сущностном понимании анализируются институциональные предпосылки и генезис развития событий вокруг Люблинской унии в течение второй половины XIV – первых двух десятилетий ХХ вв. и экономический потенциал «Люблинского треугольника» с точки зрения современной общеевропейской конъюнктуры. Определен принципиальный подход к рассмотрению событий, связанных с Люблинской унией, которая в распространенном сознании рассматривается как некий прообраз «Люблинского треугольника», в научных разработках и идеях знаковых фигур политического истеблишмента Польши, Литвы и Украины. Обоснован новый подход, в соответствии с которым широкие институциональные и экономические предпосылки создания «Люблинского треугольника» закладываются гораздо раньше: еще Кревской унией 1385 г. – первым в мире межгосударственным союзнически-объединительным образованием. Доказано, что по потенциальным объемам внутреннего рынка, уровню валового внутреннего продукта и объемам товарооборота между Польшей, Литвой и Украиной, «Люблинский треугольник» объективно имеет высокие конкурентные позиции в системе современного международного разделения труда в рамках Европейского Союза. С целью обоснования конкурентоспособности «Люблинского треугольника» по отраслевому признаку определены наиболее перспективные направления экономического сотрудничества между Польшей, Литвой и Украиной на межгосударственном уровне, и на уровне бизнес-формирований, а также перспективы дальнейшей разработки исследуемой проблемы.
In the context of the cardinal aggravation of natural, economic and institutional factors of international instability, which became especially evident at the turn of the XX - XXI centuries, the problems of viability of the officially announced summer 2020 decision to create the "Lublin Triangle" as a platform for cooperation between Poland, Lithuania and Ukraine in the security, economic and cultural spheres. In essence, the institutional preconditions and genesis of the developments around the Union of Lublin during the second half of the XIVth - first two decades of the XXIst century and the economic potential of the "Lublin Triangle" in terms of the current European situation are analyzed. A principled approach to the events related to the Union of Lublin, which in the common consciousness is seen as a prototype of the "Lublin Triangle, in the scientific achievements and ideas of iconic figures of the political establishment of Poland, Lithuania and Ukraine. The approach is substantiated that the broad institutional and economic preconditions for the founding of the "Lublin Triangle" were laid much earlier: by the Union of Krewo in 1385 - the world's first interstate allied-unifying entity. It has been proved that in terms of potential domestic market volumes, gross domestic product level and trade turnover between Poland, Lithuania and Ukraine, the Lublin Triangle objectively has a high competitive position in the system of modern international division of labor within the European Union. In order to substantiate the competitiveness of the "Lublin Triangle" the most promising areas of economic cooperation between Poland, Lithuania and Ukraine at the interstate level and at the level of business entities have been identified on a sectoral basis, as well as prospects for further study of the problem.
