У статті проаналізовано один із ефективних інноваційних засобів, що використовується об’єднаними територіальними громадами при наданні соціальних послуг, соціальне замовлення. Виявлено, що система соціального замовлення може сприяти розвитку підприємницької активності в регіонах. У разі його широкого застосування виникає зацікавленість у жителів долучатись до цього виду діяльності, створювати підприємницькі структури або набувати статусу приватних підприємців. Це сприяє розширенню зайнятості, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, розвитку бізнес-клімату, стимулює розвиток громадянського суспільства шляхом його участі в процесі соціального замовлення та взяття на себе соціальної відповідальності. Визначено, що для надання соціального замовлення на реальних конкурсних засадах, потрібно забезпечити абсолютну рівність надавачів послуг − державних, комунальних, приватних, громадських, релігійних, фізичних осіб тощо. А це можливе тільки за умови автономізації комунальних закладів, переходу їх у статус комунальних підприємств, що треба передбачити в новому законі про соціальні послуги. Визначено, що інноваційним методом соціальної політики є інтегрований підхід у наданні соціальних послуг, що відчутно посилює їх ефективність завдяки покращеній скоординованості дій соціальних служб. З’ясовано, що ключовими проблемами, які на практиці ускладнюють застосування механізму соціального замовлення як інноваційного методу удосконалення надання соціальних послуг в ОТГ, є недостатнє нормативно-правове забезпечення; протидія з боку державних суб’єктів, що надають соціальні послуги; несприйняття органами державної влади організацій «третього сектору» як рівноправного партнера для соціальної співпраці, нівелювання їх ролі в наданні соціальних послуг; відсутність відповідного досвіду зі спільного виконання завдань щодо надання соціальних послуг, низький рівень фахової підготовки багатьох недержавних організацій.
В статье проанализировано одно из эффективных инновационных средств, которое используется объединенными территориальными общинами при предоставлении социальных услуг, социальный заказ. Выявлено, что система социального заказа может оказывать содействие развитию предпринимательской активности в регионах. В случае его широкого применения возникает заинтересованность у жителей приобщаться к этому виду деятельности, создавать предпринимательские структуры или получать статус частных предпринимателей. Это оказывает содействие расширению занятости, повышению квалификации и переквалификации, развития бизнес-климата, стимулирует развитие гражданского общества путем его участия в процессе социального заказа и взятие на себя социальной ответственности. Определено, что для предоставления социального заказа на реальных конкурсных основах, нужно обеспечить абсолютное равенство представителей услуг – государственных, коммунальных, частных, общественных, религиозных, физических лиц и т.п.. А это возможное только при условии автономизации коммунальных учреждений, перехода их в статус коммунальных предприятий, который необходимо предусмотреть в новом законе о социальных услугах. Определено, что инновационным методом социальной политики является интегрированный подход в предоставлении социальных услуг, который существенно усиливает их эффективность благодаря улучшенной скоординированности действий социальных служб. Выяснено, что ключевыми проблемами, которые на практике усложняют применение механизма социального заказа как инновационного метода усовершенствования предоставления социальных услуг в ОТГ, является недостаточное нормативно-правовое обеспечение; противодействие со стороны государственных субъектов, которые предоставляют социальные услу-ги; невосприятие органами государственной власти организаций «третьего сектора» как равноправного партнера для социального сотрудничества, нивелирование их роли в предоставлении социальных услуг; отсутствие соответствующего опыта общего выполнения задач относительно предоставления социальных услуг, низкий уровень профессиональной подготовки многих негосударственных организаций.
The article analyzes one of the effective innovative tools used by the united territorial communities in the provision of social services, the social order. It was found that the social order system can promote the development of entrepreneurial activity in the regions. In the case of its widespread use, residents are interested in joining this type of activity, creating business structures or acquiring the status of private entrepreneurs. This contributes to the expansion of employment, training and retraining, the development of the business climate, stimulates the development of civil society through its participation in the process of social procurement and social responsibility. It is determined that in order to provide a social order on a real competitive basis, it is necessary to ensure absolute equality of service providers – state, municipal, private, public, religious, individuals, etc. And this is possible only if the autonomy of utilities, their transition to the status of utilities, which should be provided for in the new law on social services. It is determined that an innovative method of social policy is an integrated approach to the provision of social services, which significantly enhances their effectiveness due to improved coordination of social services. It was found that the key problems that in practice complicate the use of the social order mechanism as an innovative method of improving the provision of social services in OTG, are insufficient regulatory support; opposition from state entities that provide social services; non-acceptance by public authorities of "third sector" organizations as an equal partner for social cooperation, leveling their role in providing social services; lack of relevant experience in joint implementation of tasks related to the provision of social services, low level of professional training of many non-governmental organizations.
