Актуальність статті зумовлена необхідністю теоретичного та літературознавчого вивчення жанрових та поетологічних особливостей постбрехтівського театру шляхом порівняльного аналізу п'єс «Горації та Куріації» (1934/35)
Бертольта Брехта та «Горацій» (1968) Гайнера Мюллера. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: культурно-історичний, порівняльно-історичний, структурно-семантичний, описовий, метод зіставлення, літературознавчий аналіз та синтез. Наукова новизна. В статті
вперше досліджено процес розвитку та модифікації жанру Lehrstück в драматургії Гайнера Мюллера на матеріалі п'єси «Горацій». Висновки. Сюжет п'єс
обох німецьких драматургів звертається до книги давньоримського історика
Тіта Лівія «Ab urbe condita» і представляє авторську інтерпретацію війни між
містами Римом та Альба-Лонгою. З римського першоджерела перейнятий також принцип замісництва, згідно з яким війська зображувалися окремими представниками. Порівняльний літературознавчий аналіз п'єси «Горації та Куріації»
Бертольта Брехта та п'єси «Горацій» Гайнера Мюллера дозволив виділити такі
типологічні особливості жанру Lehrstück, що є характерними для обох творів:
високий ступінь абстрактності та стилізації зображення; широке використання засобів стародавнього китайського та японського театрального мистецтва;
розглянуті п'єси – це по суті навчальні вправи (Lern-Spiel), які відповідно до задуму
автора та способу оформлення сцени є підготовкою гравців до діяльності в політичній та соціальній сфері; п'єси передбачають самодослідження в грі та через
гру; учасники повинні обмінюватися ролями під час постановки; п'єси написані
не для професійної сцени, а радше для художньої самодіяльності. На основі виявлених загальних типологічних особливостей п'єс Б. Брехта та Г. Мюллера робимо висновок про вплив драматургії Брехта, зокрема жанру Lehrstück, на постбрехтівський період.
The relevance of the article is due to the need for a theoretical and literary study of
the genre and poetological features of the post-Brecht theater through a comparative
analysis of the play «The Horatians and The Curiatians» (1934/35) by Bertolt Brecht
and «The Horatian» (1968) by Heiner Müller. To achieve this goal, the following research
methods were used: cultural-historical, comparative-historical, structuralsemantic,
descriptive, literary analysis and synthesis. Scientific novelty. The process of
development and modification of the Lehrstück genre in the playwright Heiner Müller
on the material of the play «The Horatian» is investigated. Conclusions. The plot of the
plays of German playwrights refers to the book «Ab urbe condita» by the ancient Roman
historian Titus Livius and presents the author’s interpretation of the war between
the cities of Rome and Alba Longa. The principle of substitution was also adopted
from the Roman original source, when one of their representatives represented whole
armies. Based on the identified general typological features of the plays of Brecht and
Müller, a conclusion is drawn about the influence of Brecht’s dramaturgy, in particular
the Lehrstück genre, in the post-Brecht period. A comparative literary analysis of
the play «The Horatians and The Curiatians» by Bertolt Brecht and the play «The
Horatian» by Heiner Müller allowed to distinguish the following typological features
of the Lehrstück genre that are characteristic of both plays: the plays are a training
exercise (learning play), preparing for the activity in the political and social sphere
of players according to the author’s intention and stage implementation; the high degree
of abstraction and styling of the image; use of Chinese and Japanese theater art;
plays involve self-exploration in play and play; players must exchange roles during the
production; the plays were written not for professional, but for amateur production.
