Мета статті – порівняти фрагменти скандинавських саг і руських літописів,
у яких описано середньовічні зібрання, тобто тінги й віча. Методологія дослідження. У статті використано загальноісторичні та компаративний методи.
Наукова новизна. Порівняльне дослідження середньовічної Скандинавії та Русі є
потрібним, адже існує небагато розвідок, у яких зіставлено їхній суспільно-політичний розвиток. У статті вперше систематично порівняно скандинавські та
руські писемні джерела, насамперед відомості про середньовічні зібрання.
Висновки. З урахуванням здобутків найновішої історіографії у статті продемонстровано очевидні подібності між сагами і літописами. Обидві групи текстів
є наративними, кореняться в усній традиції, написані задовго після періоду, який
зображують. Саги і літописи викладають події у хронологічному порядку, найбільше уваги приділяють діяльності правителів. Утім, порівняльний аналіз цих наративних традицій засвідчив лише епізодичні подібності в описах асамблей. Саги
містять значно більше відомостей про тінги, ніж літописи про віча. Скандинавські джерела набагато детальніше розповідають про місце проведення зібрань,
їхню діяльність, учасників. Літописи описують руське віче як винятково міське
явище, яке поширилось у середині XII ст. Ці згадки можна порівнювати з інформацією саг про тінги. Однак можливе лише епізодичне зіставлення, дослідження
окремих аспектів, а не систематичне порівняння скандинавських і руських зборів.
На відміну від тінгів, про ранні віча майже нічого не відомо. Сільських зібрань на
Русі, найімовірніше, також не було. Коректно порівнювати руські віча винятково
з міськими тінгами. Щоправда, таких відомостей у сагах зовсім небагато, тому
зіставлення буде лише частковим. Натомість сільські жителі Русі, очевидно, не
відвідували міські віча і не мали власних зібрань. Отже, немає можливості повноцінно зіставити скандинавський тінг і руське віче. Можна проаналізувати хіба що окремі аспекти й епізоди, такі як описи тінгу і віча під час військових походів, розповіді про міські збори і повстання проти правителя тощо. Тому систематичне
порівняння скандинавських і слов'янських зібрань потребує використання не лише літописного матеріалу, а й додаткових джерел.
The purpose of the study. The article compares fragments of Scandinavian sagas
and Old Rus chronicles, which describe medieval assemblies, namely thing and veche.
The methodology. The paper uses general historical and comparative methods. The
scientific novelty. The comparative study of medieval Scandinavia and Old Rus is
necessary, because there are only a few such investigations of their socio-political
development. The article for the first time provides a systemic typological comparison
of Scandinavian sagas and Old Rus chronicles, specifically of the evidence they present
about medieval assemblies.
Conclusions. Based on the achievements of the newest historiography the article
demonstrates clear similarities between sagas and chronicles. Both groups of texts are
narrative, rooted in oral traditions and written long after the period they describe.
Sagas and chronicles present events in a chronological manner, focus on the deeds of
rulers. At the same time, the comparative analysis of these narrative traditions shows
only limited similarities in the descriptions of assemblies. Sagas contain much more
evidence about thing, then chronicles about veche as well as present highly detailed
accounts. Chronicles describe veche as completely urban phenomena, which became
widespread in the middle of the 12th century. Their evidence could be compared to
the information from sagas. However, it is possible to analyze only some aspects of
gatherings. There is not enough material in the chronicles for a systematic typological
comparison. Unlike thing, early veche is almost unknown. In addition, there is no
information about rural gatherings of Old Rus. It is possible to compare veche only
with urban thing, but necessary evidence is limited. Also, people from rural areas did
not come to urban assemblies. Overall, comparative analysis could focus only on such
types of gatherings as thing and veche during a military expedition, urban meeting or
rebellion against ruler, and other. Therefore, systemic comparison of Scandinavian and
Slavic assemblies requires the analysis of additional sources.