В статье рассматривается образ города в оппозиции с селом после отмены крепостного права в Грузии (2-ая половина XIX века) на фоне художественных текстов писателя-народника Софрома Мгалоблишвили (1851-1925). Так как Объекта наблюдения для писателя село с ее жителями замечается равнодушие к городу, оппозицию села. У Мгалоблишвили сельская жизнь с её жителями, сельчанами и господами, описанная почти фотографически. Город же своей холодностью угнетает и так обездоленного бедняка, вырвавшегося из села в поисках счастье.
У статті розглядається образ міста в опозиції з селом після скасування кріпосного права в Грузії (2-га половина ХІХ ст.) на фоні художніх творів письменника-народника Софрома Мгалоблішвілі (1851–1925). Через те що об’єктом дослідження для письменника є село з його мешканцями, то помічається байдужість до міста. У Мгалоблішвілі – сільське життя з його населенням, селянами та панами, змальоване майже фотографічно. Натомість місто своїм холодом пригнічує й без того знедоленого бідняка, який вирвався із села в пошуках щастя.
The article deals with the character of a town in the opposition of a village after changing the serfdom in Georgia (second half of the XIX century) in the fiction of a public writer Sofrom Mgaloblishvili (1851-1925). The object of observation for the writer is indifference of the people of a village to a town. S. Mgalovlishvili describes the village life with its peasants and masters nearly photographically. The town with its cold character humiliates the poor, who has escaped from the village to seek happiness.