Статья посвящена анализу городского топоса на материале “Петербургских повестей” Н. В. Гоголя. Автор определяет сущность понятия “топос”, приводит примеры синонимичных научных терминов и предлагает свою интерпретацию образа Петербурга как пространственного топоса. Утверждая, что Петербург выступает как особый объект художественного познания и как определенное целостное единство, созданное на основе совокупности изотопий “город”, “люди”, “проспект”, “собор” и др. Автор резюмирует, что Петербург занимает в прозаическом тексте Н. В. Гоголя определенное пространство, которое, в свою очередь, является частью общего топического содержания его прозы.
Статтю присвячено аналізу міського топосу на матеріалі “Петербурзьких повістей” М. В. Гоголя. Автор визначає сутність поняття “топос”, наводить приклади синонімічних наукових термінів і пропонує свою інтерпретацію образу Петербурга як просторового топосу. Ствержується, що Петербург виступає як особливий об’єкт художнього пізнання і як певна цілісна єдність, створена на основі сукупності ізотопій “місто”, “люди”, “проспект”, “собор” та ін. Автор резюмує, що Петербург займає у прозаїчному тексті М. В. Гоголя певний семантичний простір, який, в свою чергу, є частиною загального топічного змісту його прози.
The article is dedicated to the analysis of city topos on the basis of “Petersburg tales” by N. V. Gogol. The author of the article defines the essence of the term “topos”, gives the examples of synonymic scientific terms and offers the interpretation of the image of Petersburg as a space topos. It is noted that Petersburg is a special object for artistic investigation and as a certain entity, which is based on the unity of isotopes “city, “people”, “avenue”, “cathedral” and others. The author concludes that Petersburg occupies in Gogol’s text a certain semantic space, which, in its turn, is a part of general topical content of his fiction.