Статья посвящена анализу событий на Кавказе во второй половине VI – начале VII вв., во время последних ирано-византийских войн. На основе сопоставительного анализа данных армянских, грузинских, византийских, сирийских и мусульманских источников автор статьи отметил, что активными участниками этих событий были не только византийцы, персы, албанцы, армяне и грузины, но также тюрки, савиры, хазары, аланы и другие северные народы. В конечном итоге, автору исследования удалось прийти к выводу, согласно которому в длительном военном противоборстве с Византией значение Кавказа для Сасанидского Ирана непрерывно усиливалось. Вследствие этого Сасаниды постепенно отказываются от практики притеснения кавказских христиан и навязывания им зороастризма и делают максимум возможного для привлечения на свою сторону симпатий военно-политической элиты Армении, Албании и Картли.
Статтю присвячено аналізу подій на Кавказі в другій половині VI – на початку VII ст., під час останніх ірано-візантійських воєн. На основі порівняльного аналізу даних вірменських, грузинських, візантійських, сирійських та мусульманських джерел автор статті відзначив, що активними учасниками цих подій були не лише візантійці, перси, албанці, вірмени та грузини, а й тюрки, савіри, хозари, алани та інші північні народи. В результаті, авторові дослідження вдалося дійти до висновку, згідно з яким в тривалому військовому протистоянні з Візантією значення Кавказу для Сасанідського Ірану безперервно посилювалося. Внаслідок цього Сасаніди поступово відмовляються від практики утиску кавказьких християн та нав'язування ним зороастризму і роблять максимум можливого для привертання на свій бік симпатій військово-політичної еліти Вірменії, Албанії та Картлі.
This article is dedicated to the analysis of events on Caucasus in the second half of VI – beginning of VII centuries AD., during the last Iranian-Byzantium wars. According to the data of comparable analysis of Armenian, Georgian, Byzantine, Syrian and Moslem sources the author of this article marked that the active participants of these events were not only the Byzantines, Persians, Albanians, Armenians and Georgians, but also the Turks, Savirs, Khazars, Alans and other North peoples. As a result, author of research succeeded to come to the conclusion that the value of Caucasus increased for Sasanid Iran continuously in the protracted military opposing with Byzantium. Hereupon Sasanids gradually were renouncing a practice of oppression of the Caucasian Christians and imposing by him zoroastrianism and they were doing at most possible for bringing on their side the liking of military-political elite of Armenia, Albania and Kartli.