В работе рассматриваются захоронения, в которых человеческие костяки несли следы преднамеренного разрушения, что связано с проведенным в древности обрядом обезвреживания погребенных. Обезвреживание погребенных в данных захоронениях носило разный характер - от сдвига со своих первоначальных мест отдельных костей скелета до изъятия их из могилы. Часть действий по обезвреживанию умерших людей производилась на этапе подготовки тела к захоронению, другая часть - по прошествии какого-то времени после совершения захоронения.
У роботі розглядаються поховання, в яких кістяки людей несуть сліди навмисного руйнування, що пов'язано з проведеним у давнину обрядом знешкодження похованих людей. Знешкодження похованих людей у розглянутих випадках носило різний прояв - від зрушення зi своїх місць окремих кісток скелету до вилучення їх з могильної ями. Частина дій по знешкодженню померлих людей проводилась ще на eтапі підготовки тіла людини до поховання, друга частина - через деякий час після поховання.
The work is about the sepulchres in which human bones were damaged on purpose due to the rite of neutralization of the buried hold in the ancient times. The neutralization of the buried in these sepulchres was of different character - it varied from displacement of some bones of a skeleton from their primary places to their removal from the grave. One part of actions of neutralization of the buried was hold at the stage of body preparation to the burial, the other was hold some time later after the burial procedure was finished.