У статті розглядається творчість Юрія Федьковича, зокрема, тема смерті. Ця тема є традиційною в українській літературі. В барокову епоху з темою смерті пов’язували низку мотивів та образів: мотив гріха та покари, дочасності і марності людського життя, образи душі, сну, серця, вічності, житейського моря, бурі тощо. У творах Юрія Федьковича є багато традиційних мотивів та образів, пов’язаних з темою смерті, проте здебільшого використаних у романтичному переосмисленні.
В статье рассматривается творчество Юрия Федьковича, в частности, тема смерти. Мотив смерти является традиционным в украинской литературе. В барочную эпоху с темой смерти связывали ряд мотивов и образов: мотив греха и расплаты, бренности и скоротечности человеческой жизни, образы души, сна, сердца, вечности, житейского моря, бури и т. п. В произведениях Юрия Федьковича присутствуют многие традиционные мотивы и образы, связанные с темой смерти, переосмысленные автором в романтическом контексте.
In the article Juriy Fedkovich's creativity, in particular, a theme of death is considered. This theme is traditional for the Ukrainian literature. During a baroque epoch with a theme of death connected a number of motives and images: motives of a sin and punishment, perishable nature and illusoriness of a human life, images of soul, a dream, heart, eternity, the everyday sea, a storm. In Juriy Fedkovich's works traditional motives and the images interconnected with a theme of death, but rethought in a romantic key are used many.