Метою дослідження є спроба знайти у скандинавських джерелах відповіді
на дискусійні питання давньоруської історії періоду правління Ярослава Володимировича Мудрого. Методологічно робота побудована на засадах соціокультурного підходу. Наукова новизна статті полягає в тому, що певні аспекти русько-скандинавських відносин були розглянуті вперше. Висновки. Образ Ярослава
Мудрого, поданий у скандинавських сагах, формувався не відповідно до реальності, а як літературний образ протагоніста персонажів, зображуваних відповідно до стереотипу «скандинав на Русі», а, отже, навряд чи варто шукати в
характері Ярослава Володимировича ті риси, якими наділяють його саги: вони
обумовлені літературною традицією і мають під собою відповідні традиційні
мотиви, а не історичні відомості. Згадана літературна традиція та плутанина
з іменами, топонімами тощо також позначилася на адекватному зображенні
більшості руських героїв. Окрім того, автори саг не були сучасниками описуваних подій, що також пояснює їх спотворення. Однією з причин, які спонукали Ярослава Мудрого укласти союз з Олавом Шведським, одружившись на його
доньці, могла бути нестабільність в південному Приладожжі на межі X–XI століть, котра негативно позначалася як на стані міжнародної торгівлі, так і на
безпеці Новгорода. Як наслідок, Ладозьке ярлство перетворилося на своєрідну
буферну зону між Скандинавією і Руссю. Основною метою відвідувань скандинавами Русі було особисте збагачення, причому найпопулярнішим шляхом придбання матеріальних цінностей була винагорода за службу. Варяги являли собою
професійну частину руського княжого війська; були виконавцями волі того князя,
на службі котрого вони перебували. Зокрема, скандинавські дружини розглядалися Ярославом лише як наймана бойова сила, що використовувалася за потреби
в міжусобній та міждержавній боротьбі. Інтереси варязьких найманців обмежувалися чисто матеріальними чинниками. Шлюб між Єлизаветою Ярославною і Харальдом Суворим для обох сторін видається політичним кроком. Унаслідок даного династичного шлюбу Харальд отримав очікувану підтримку від тестя, але через відсутність спадкоємця союз виявився неміцним.
The purpose of the study is to try to find in Scandinavian sources answers to
controversial questions of ancient Rus history during the reign of Yaroslav the Wise.
Methodologically, the work is based on the principles of socio-cultural approach. The
scientific novelty of the article is that certain aspects of Rus-Scandinavian relations were
considered for the first time. Conclusions. The image of Yaroslav the Wise, presented
in Scandinavian sagas, was formed not in accordance with reality, but as a literary
image of the protagonist of the characters depicted in accordance with the stereotype of
«Scandinavians in Russia», and therefore it is hardly worth looking for sagas: they are
conditioned by the literary tradition and have the corresponding traditional motives,
not historical information.The mentioned literary tradition and confusion with names,
toponyms, etc. also affected the adequate image of most Rusheroes. In addition, the
authors of the sagas were not contemporaries of the described events, which also
explains their distortion. One of the reasons that prompted Yaroslav the Wise to form
an alliance with Olav of Sweden, marrying his daughter, could be the instability in
southern Ladoga at the turn of the X-XI centuries, which negatively affected both the
state of international trade and the security of Novgorod. As a result, the Ladoga land
became a kind of buffer zone between Scandinavia and Rus. The main purpose of the
Scandinavian visits to Rus was personal enrichment, and the most popular way to
acquire material goods was a reward for service. The Vikings were a professional part
of the Rus princely army; were executors of the will of the prince in whose service
they were, in particular, the Scandinavian wives were considered by Yaroslav only as
a mercenary fighting force, used for the needs of internecine and interstate struggle.
The interests of Varangian mercenaries were limited to purely material factors. The
marriage between Ellisif of Kyivand Harald Hardrada seems to be a political step for
both. As a result of this dynastic marriage, Harald received the expected support from
his father-in-law, but due to the absence of an heir, the union proved fragile.
