У статті доведено, що Україна у відповідності з планами нацистського керівництва Третього Райху мала стати майбутнім «життєвим простором» для «арійського народу». Для безпосереднього виконання завдань окупації була створена система органів окупаційного адміністрування, зокрема, Райхсміністерство східних окупованих територій, РКУ та ВЗО. Метою статті є висвітлення ролі управлінського апарату Райхскомісаріату “Україна” та військової зони окупації у процесі втілення мети та завдань окупації території України Третім Райхом у 1941–1944 рр. Методологію дослідження складають загальнонаукові (аналіз, дедукція, індукція) і спеціальні (порівняльно-історичний, ретроспективний) методи. Наукова новизна. На основі архівних джерел досліджено та вперше проаналізовано особливості функціонування управлінського апарату в РКУ та ВЗО у 1941–1944 рр. з огляду на їх роботу для реалізації мети та завдань окупаційної політики Німеччини. Висновки. Важливе місце в реалізації завдань окупаційного режиму відігравали органи місцевого управління, представлені районними, міськими та сільськими управами. Перебуваючи під тотальним контролем окупаційної адміністрації, їх особовий склад мав виконувати вказівки німецьких управлінців. Зміст службової компетенції органів місцевого управління, порядок створення не дозволяє кваліфікувати їх у якості органів «самоврядування».
Утім, результати окупаційного адміністрування були невтішними. Окупаційний режим в РКУ зазнав системної політичної кризи. Однією із причин кризи стали деструктивні явища та процеси у функціонуванні окупаційного апарату влади, а саме неадекватно високий рівень паралелізму та дублювання в роботі окупаційних органів влади. А особистий конфлікт між А. Розенбергом та Е. Кохом призвів до появи деструктивних явищ у роботі адміністрації РКУ. Сам же окупаційний апарат влади був переобтяжений службовими завданнями, виконати які за дефіциту кваліфікованих управлінців, матеріально-технічних ресурсів, низького рівня транспортного сполучення та комунікацій було вкрай складно.
The article states that, in accordance with the plans of the Third Reich Nazi leaders, Ukraine should have become a future «living space» for the «Aryan people». The
transformation of the occupied territory into a «living space» was the purpose of the Nazi occupation regime established in Ukraine. The entirebureaucratic machine of the Third Reich worked to realize the goals and objectives of the occupationregime. Also, a system of occupational administration bodies, in particular, the Reichsminster of the Eastern Occupied Territories, the Reichcomissariat “Ukraine” and the Military Occupation Zone, wasestablished to fulfill directly the occupation tasks. The purpose of the article is to highlight the role of the administrative apparatus of the Reichсommissariat “Ukraine” and the military occupation zone in the process of realization of the purpose and tasks of occupation of the territory of Ukraine by the Third Reich in 1941–1944. Methods of research were both general scientific (analysis, deduction, induction) and special (comparative-historical, retrospective). Scientific novelty. On the basis of archival sources, the peculiarities of the functioning of the administrative apparatus in the RCU and MOZ in 1941–1944 were investigated with a view to their work for the purpose and objectives of German occupation policy. Conclusions. The occupation regime inthe Reichcomissariat “Ukraine” underwent a systemic political crisis. One of the causes of the crisis was thedestructive phenomena and processes in the functioning of the power occupation apparatus. One of thereasons for this was the inadequately high level of parallelism and duplication in the work of the occupyingauthorities. Personal conflict between A. Rosenberg and E. Koch led to the destructive phenomenaappearance in the work of the administration of the Reichcomissariat “Ukraine”. The occupation apparatusof the government itself was overburdened with job tasks, which was extremely difficult to perform due toa shortage of qualified managers, logistical resources, low level of transport and communications.