Дніпровсько-Донецька западина — основний нафтогазоносний регіон України, що характеризується поширенням солянокупольних структур — об'єктами нафтогазорозвідувальних робіт. За комплексом геолого-геофізичних даних у западині виділяються численні розломи і розриви різної глибини залягання й тривалості розвитку. У соленосних регіонах розривні порушення впливають на формування структурних форм, які є
пастками нафти і газу та сприяють збереженню покладів вуглеводнів. Розподіл покладів вуглеводнів
обумовлюється морфологічними особливостями структур, прив'язкою певних типів підняттів до окремих тектонічних зон, наявністю мережі розривних порушень і поширеністю за площею й розрізом. В основу
досліджень покладено результати переінтерпретації геолого-геофізичного матеріалу, зокрема сейсмо-стратиграфічних розрізів регіональних профілів, що дало можливість охарактеризувати типи основних
диз'юнктивних тектонічних порушень, дотичних до соляних тіл у межах центральної частини западини.
Нафтогазоносність вивчених соленосних структур безпосередньо пов'язана із розвитком крайових глибинних і прибортових розломів, внутрішніми розломо-парами, північним і південним приосьовим та осьовим
розломами в приштокових і надштокових зонах, а також розломами-скидами, “кущоподібними” розривами,
розломами “щілинних” мініграбенів. Тектонічні порушення сприяли міграції вуглеводневих флюїдів у верхні
шари та утворенню тектонічно екранованих пасток вуглеводнів; соляні і глинисті шари слугували надійними флюїдотривами; бокові розломи контролювали поширення солі, формуючи скульптуру штоків.
The Dnieper-Donets deprеssion is the main oil and gas region of Ukraine, characterized by the spread of saltdome
structures — objects of oil and gas exploration. The complex of geological and geophysical data in the basin
distinguishes numerous faults and breaks of different depths of occurrence and duration of development. In salt
regions, the disturbances are of great importance in the formation of structural forms that are traps for oil and
gas and contribute to the conservation of hydrocarbon deposits. The distribution of hydrocarbon deposits is
determined by the morphological features of the structures, the binding of certain types of uplifts to individual
tectonic zones, the presence of a network of discontinuous disturbances and the prevalence of the area and section.
The research is based on the results of a new interpretation of the geological and geophysical material, in
particular, seismostratigraphic section of regional profiles, which made it possible to characterize the types of
major disjunctive tectonic disturbances adjacent to salt bodies within the central part of the depression. The oil
and gas content of the studied salt structures is directly related to the development of marginal deep and nearedge
faults, internal fault pairs, the northern and southern pre-axial and axial faults in the near-stock and overstock
zones, as well as disjunctives, “bush-like” faults, faults chasm-like mini-grabens. Tectonic disturbances
contributed to the migration of hydrocarbon fluids into the upper layers and the formation of tectonically
shielded hydrocarbon traps; salt and clay layers served as reliable impermeable seams; lateral faults controlled
the spread of salt, forming a sculpture of the stocks.
Днепровско-Донецкая впадина — основной нефтегазоносный регион Украины, который характеризуется
распространением солянокупольных структур — объектами нефтегазоразведывательных работ. По комплексу геолого-геофизических данных во впадине выделяются многочисленные разломы и разрывы разной глубины залегания и продолжительности развития. В соленосных регионах разрывные нарушения
влияют на формирование структурных форм, которые являются ловушками нефти и газа и способствуют
сохранению залежей углеводородов. Распределение залежей углеводородов определяется морфологическими особенностями структур, привязкой определенных типов поднятий к отдельным тектоническим
зонам, наличием сети разрывных нарушений и распространенностью по площади и разрезу. В основу исследований положены результаты переинтерпретации геолого-геофизического материала, в частности
сейсмостратиграфических разрезов региональных профилей, которые позволили охарактеризовать типы
основных дизъюнктивных тектонических нарушений, прилегающих к соляным телам в пределах центральной части впадины. Нефтегазоносность изученных соленосных структур непосредственно связана с
развитием краевых глубинных и прибортовых разломов, внутренних разломо-пар, северным и южным
приосевым и осевым разломами в приштокових и надштокових зонах, а также разломами-сбросами, “кустоподобными” разрывами, разломами “щелевых” миниграбенов. Тектонические нарушения способствовали миграции углеводородных флюидов в верхние слои и образованию тектонически экранированных ловушек углеводородов; соляные и глинистые слои служили надежными флюидоупорами; боковые разломы контролировали распространение соли, формируя скульптуру штоков.
