У статті представлено результати дослідження участі жінок у революційних подіях 1917–1921 років у Миколаєві – стратегічно важливому центрі суднобудування, військово-морському та торговельному порту на Півдні України.На підставі аналізу матеріалу, авторка дійшла висновку про активну
участь жінок Миколаєва в усіх процесах, що відбувалися в суспільстві за революційної доби. Жінки були
представлені у політичних партіях (соціал-демократки, соціал-революціонерки, кадетки, більшовички,
анархістки), громадських організаціях, національних і професійних союзах, балотувалися на виборах до
органів місцевого самоврядування й увійшли до складу міської думи, брали участь у воєнних діях як справжні вояки та як лікарі й медсестри, працювали в засобах масової інформації, опосередковано впливали
на події як дружини чоловіків, безпосередньо задіяних у подіях. Безумовно, критична маса жіночого населення – «пересічні жінки» – опікувалася своїми родинами й «забезпечувала елементарне виживання».
Однак, під час революційних подій жіноцтво висунуло своїх пасіонарок, які понад усе прагнули змін у
суспільстві й на практиці вживали рішучих дій до здійснення цих змін. Авторка виділяє чотири ступені
жіночої пасіонарності: «спокійний», «нормальний», «підвищений», «ультра-пасіонарність».
The article indicates the outcome of the study on the women’s participation in the revolutionary events
(1917–1921) in Mykolayiv, a strategically important shipbuilding centre, military and commercial port in the
South Ukraine. Based on the analysis of primary sources, the author stated the active role of the women of
Mykolayiv in all the processes which occurred in the society in the time of the Revolution. Women were involved
in political parties (Social Democrats, Social Revolutionaries, Cadets, Bolsheviks, Anarchists), public organizations,
national and professional unions, run in the election to local self-government bodies and became
members of the City Council, participated in warfares as real soldiers, doctors and nurses, they worked in the
media, indirectly influenced on the events as the wives of the husbands who were directly involved in the events.
There is no doubt that the critical mass of the female population – «ordinary women» - took care of their families
and «ensured elementary survival». However, during the revolutionary events, the women nominated the passionate
individuals from their own milieu, who, most of all, desired to change society and in practice took decisive
action to implement these changes. The author distinguishes four degrees of female passionarity: «calm»,
«normal», «elevated», «ultra passionarity».
