На підставі опрацювання наукової літератури, нормативно-правових актів, преси та архівного матеріалу, який переважно вперше залучено до наукового обігу, здійснено наукову репрезентацію ролі участі одеських вчених-істориків у дослідженні, охороні та збереженні Ольвії у першій половині ХХ ст. Досліджено
основні закономірності, етапи та напрями історико-археологічного вивчення Ольвії у контексті розвитку
історичної науки на тлі суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних тенденцій першої половини ХХ ст., принципи її бібліографічної репрезентації, ступінь адекватності, повноти та точності в історіографічному і бібліографічному інформуванні. Із залученням просопографічного методу подано матеріали про історико-археологічну діяльність одеських вчених-істориків (С. С. Дложевського, В. І. Селінова, С. А. Семенова-Зусера та ін.), участь яких у дослідженні, охороні та збереженні одного з найвідоміших давньогрецького міста Північного Причорномор'я довгий час залишалася невідомою науковому загалу.
Based on the processing of scientific literature, normative legal acts, the press and archival materials, some of
which were introduced for the first time in scientific circulation, a scientific representation of the role of the participation
of Odesa scientists in the study, conservation and preservation of the Olbia in the first half of the ХХ century.
The main regularities, stages and directions of the historical and archaeological study of Olbia in the context
of the development of historical science on the background of socio-political, socio-economic and cultural trends of
the first half of the ХХ century, the principles of its bibliographic representation, the degree of adequacy, completeness
and accuracy in historiographic and bibliographic information. Using the prosopography method materials
about the historical and archaeological activities of Odesa scientists-historians (S. S. Dlozhevsky, V. I. Selinov,
S. A. Semenov-Zuser and others), whose participation in the study, protection and preservation of one of the most famous
ancient Greek city of the Northern Black Sea coast for a long time remained unknown to the scientific community.
На основании обработки научной литературы, нормативно-правовых актов, прессы и архивных материалов, которые преимущественно впервые введены в научный оборот, осуществлено научную репрезентацию роли участия одесских ученых-историков в исследовании, охране и сохранении Ольвии в первой половине ХХ века. Исследованы основные закономерности, этапы и направления историко-археологического
изучения Ольвии в контексте развития исторической науки на фоне общественно-политических, социально-экономических и культурных тенденций первой половины ХХ века, принципы ее библиографической репрезентации, степень адекватности, полноты и точности в историографическом и библиографическом
информировании. С привлечением просопографического метода представлены материалы об историко-археологической деятельности одесских ученых-историков (С. С. Дложевского, В. И. Селинова, С. А. Семенова-Зусера и др.), участие которых в исследовании, охране и сохранении одного из известнейших древнегреческого
города Северного Причерноморья долгое время оставалась неизвестным научной общественности.
