У статті досліджується проблема більшовицької етатизації (одержавлення) Православної церкви у
розрізі загальнодержавних процесів з їх віддзеркаленням на Миколаївщині упродовж завершального періоду німецько-радянської війни – 1944–1945 рр. За мету дослідження ставилось визначення основних механізмів процесу одержавлення, способів реалізації ідеологічної тези про боротьбу з релігією в радянському атеїзованому суспільстві. Через низку нормативно-законодавчих актів, часто відверто зневажливих
і підступних дій з боку партійно-державної номенклатури, держава як у центрі, так і на периферії робила все задля контролю, впливу й обмеження діяльності православної конфесії, її духівництва та вірних.
На основі широкого спектру джерел наводиться низка статистичних даних по Миколаївській області у
тодішніх її адміністративно-територіальних межах, зокрема: чисельність зареєстрованих церков, кліру,
зруйнованих та використаних поза релігійним призначенням храмів. Обґрунтовуються чинники, масштаби
та наслідки збитків, нанесених православним громадам Миколаївщини. Доведено тезу про те, що держава
через інститут уповноважених в областях та республіках, шляхом реєстрації православних громад, храмів, духовенства тощо зробила релігійне життя тотально підконтрольним собі, зводила нанівець слабкі потуги церкви до відновлення, знищила слабку надію на відверті стосунки у суспільстві, винищила церковне розмаїття й призвела до моноцерковності, що відповідало політичній монопартійності в СРСР.
The paper have been investigated the problem of bolsheviksky nationalization of the Orthodox Church in the
context of national processes with their reflection in Mykolaiv region during the end period of the German-Soviet
war – 1944–1945. The purpose of the study was determined the main mechanisms of the process of nationalization,
the methods of implementation the ideological thesis on the struggle against religion in the Soviet, atheistic society.
The state was taken everything to control, the influence and restrict the activities of the Orthodox faith, its
clergy and faithful through a series of legislative acts, often explicitly the scornful and crafty actions for the partystate
nomenclature. It are given on the basis of a wide range of sources, the number of statistics in Mykolaiv region
then administrative-territorial boundaries, in particular: the number of registered churches, clergy, destroyed and
used outside the religious purpose of temples. The paper are substantiated the factors, the scales and the consequences
of losses incurred by Orthodox communities of Mykolaiv region. It has been proved the thesis that the state
through the institution of authorized representatives in the regions and republics, through the registration of Orthodox
communities, temples, clergy, etc. to had made religious life totally controlled by itself. This diminished the
weak attempts of the church to recover, destroyed the weak hope for the open relationships in the society, destroyed
Church diversity and led to monocourse, that corresponded to the political mono-party system in the USSR.
В статье исследуется проблема этатизации (огосударствления) Православной церкви в разрезе
общегосударственных процессов с их отражением на Николаевщине в течение заключительного периода
немецко-советской войны – 1944–1945 гг. Целью исследования избрано определение основных механизмов
процесса огосударствления, способов реализации идеологического тезиса о борьбе с религией в советском атеизированном обществе. Посредством нормативно-законодательных актов, часто откровенно
пренебрежительных и коварных действий со стороны партийно-государственной номенклатуры, государство, как в центре, так и на периферии делала все для контроля, влияния и ограничения деятельности православной конфессии, ее духовенства и прихожан. На основе широкого спектра источников подаются статистические данные по Николаевской области в прежних ее административно-территориальных границах, в частности, численность зарегистрированных церквей, клира, разрушенных и использованных не по религиозному назначению храмов. Приведены аргументы причин, масштабов и последствий ущерба, нанесенного православным общинам Николаевщины. Обоснован тезис о том, что государство, через институт уполномоченных в областях и республиках, посредством регистрации православных
приходов, храмов, духовенства и т.д. сделало религиозную жизнь тотально подконтрольной себе, свело
на нет и без того слабую надежду на откровенные отношения в обществе, уничтожило церковное разнообразие и привело к моноцерковности, что соответствовало политической монопартийности в СССР.
