Спираючись на наукову літературу, архівні документи та матеріали періодичної преси, автор
аналізує участь греко-католицького духовенства у суспільно-політичному житті Волинської
губернії в другій третині XIX ст. Відзначається, що в даний період позиції уніатських священиків
значно послаблюються. Причиною цього стає репресивна політика російської влади щодо греко-католицької церкви. Приєднання до православ'я у 1839 р. стає серйозним ударом по авторитету
греко-католицького духовенства. Проте, навіть після цих подій деякі священики продовжують
чинити опір офіційній владі.
Основываясь на научной литературе, архивных документах и материалах периодической печати, автор
анализирует участие греко-католического духовенства в общественно-политической жизни Волынской
губернии во второй трети XIX в. Отмечается, что в данный период позиции униатских священников значительно ослабляются. Причиной этого становится репрессивная политика российской власти относительно
греко-католической церкви. Присоединение к православию в 1839 г. становится серьезным ударом по
авторитету греко-католического духовенства. Однако даже после этих событий некоторые священники
продолжают сопротивляться официальной власти.
Based on the scientific literature, archival documents and materials periodical pressauthor analyzes the participation
of Greek Catholic clergy in the political life of Volyn province in the second third of the XIX century. It is noted
that in this period the position Uniate priests considerably weakened. The reason for this is the repressive policy of
the Russian authorities to the Greek Catholic Church. Joining Orthodoxy in 1839 becoming a serious blow to the prestige
of the Greek Catholic clergy. However, even after these events, some priests continue to resist official authority.