Автор дослідження на основі комплексного аналізу текстів народних ігор Поділля як
національно-ідентичних фольклорних форм виокремлює часопросторову модель дитячого
соціуму. Запропоновано авторське визначення фольклористичної категорії “гра”. Акцентовано
увагу на тому, що грі властиве чітке окреслення ігрового часопростору та гендерного, вікового,
соціального цензу учасників.
Текстовий матеріал проаналізовано відповідно до часу ігрової практики; виокремлено ігри
дорослих із дітьми, які забезпечують соціалізацію та розвиток індивіда (фізичний, психологічний,
духовний). Зосереджується увага на універсальній здатності гри долати межі реального світу,
бути одним із фундаментальних способів його пізнання.
Analyzing the texts of popular games in Podillia region as nationally identifying folk forms, the
researcher distinguishes the temporal-spatial model of the child’s community and suggests a definition
of the folklore category ‘game’. The emphasis is made on the fact that a game is characterized by
the clear limits of its time and space as well as the participants’ gender, age and social features. The
monitoring of the existing games testifies to the local preservation of game tradition in Podillia region.
The textual material is analyzed in accordance with the time of the game practice. The games for
adults with children have been specified, as they ensure the socialization and development of the
person (physical, psychological, spiritual).
The dominant role of the song subtext of the game text, which includes the unity of the verbal,
actional and substantive components, is emphasized. The basic form of the game practice is a mutual
communication “mother↔child”, which makes it possible to identify the game situation by establishing
a balance at the level of the age rating “adult/small”. The author focuses on the symbolic meaning
of choosing the playing space defined by the circle (players move around / the game takes place
inside the circle), where the circle is a playground. The game locus of the shepherd players is singled
out. The temporal characteristics of such games are related to the limits of the agricultural calendar.
A special attention is paid to the universal ability of a game to overcome the restrictions of the real
world and, at the same time, to be one of the fundamental ways of knowing it.
Автор исследования на основе комплексного анализа текстов
народных игр Подолья как национально-идентичных фольклорных
форм выделяет временно-пространственную модель детского
социума. Предложено авторское определение фольклористической
категории “игра”. Акцентировано внимание на том, что игре
свойственно четкое очерчивание игрового времени-пространства
и гендерного, возрастного, социального ценза участников.
Текстовый материал проанализирован в соответствии со
временем игровой практики; выделены игры взрослых с детьми,
которые обеспечивают социализацию и развитие индивида
(физическое, психологическое, духовное). Сосредоточивается
внимание на универсальной способности игры преодолевать
пределы реального мира, быть одним из фундаментальных
способов его познания.
