The Trinca «Izvorul lui Luca» site is an archaeological
object with several cultural and chronological
horizons, including the late Hallstatt period. The
settlement of this period is attributed to the Western
Podolian / Podolian-Moldavian cultural group and is
the only one investigated in the Northern Moldavian Plateau. The investigations have revealed a number of
complexes (dwellings, auxiliary structures, platforms, hearths, and pits), artifacts made of various raw materials
(clay, sand, stone, bone, and metal — bronze and iron), a considerable amount of other archaeological remains
(pottery, osteological material, stones, fragments of fired clay, etc.) The detailed and overall analysis of
all elements specific to the material culture gives us novel information about the way of living, the architectonics
of the dwellings, and so on. All this plays a very important role in the research of the cultural and
historical processes of the late Hallstatt period in the East Carpathian region in general and in the Northern
Moldavian Plateau in particular. The results undoubtedly confirm once again that this region was a zone of
cultural interference between the late Hallstatt communities (Thracian) in the Carpathian-Dniester area and
the communities in the forest—steppe on the right bank of the Dnieper that existed simultaneously with them.
Поселення Трінка знаходиться в північно-західній
частині Республіки Молдова, на лівому березі річки Прут. Ця територія була більш чи менш заселена як
землеробами, так і скотарями, про що свідчать житлові шари поселення Трінка Ізворул луй лука. Пам'ятка
розташована приблизно за 2,5 км на південь від південно-західної околиці села Трінка, Єдинецького р-ну.
Пам'ятка Трінка Ізворул луй лука — археологічний об'єкт з кількома культурно-хронологічними горизонтами, включаючи пізньохальштатський період. Поселення цього періоду входить до західноподільської/подільсько-молдавської культурної групи і є
єдиним, дослідженим на Північно-Молдавському нагір'ї. Дослідженнями виявлено ряд комплексів (житло, допоміжні споруди, майданчики, вогнища,
ями), артефакти з різної сировини (глина, пісок, камінь, кістка, метал — бронза і залізо), значну кількість інших археологічних залишків (кераміка, остеологічний матеріал, каміння, фрагменти обпаленої
глини тощо). Детальний і загальний аналіз всіх елементів, характерних для матеріальної культури,
дає нову інформацію про спосіб життя, архітектоніку житла тощо. Все це відіграє дуже важливу роль у
дослідженні культурно-історичних процесів періоду пізнього хальштатту в Східно-Карпатському регіоні
загалом і на Північно-Молдавському плато зокрема. Результати, безперечно, ще раз підтверджують, що
цей край був зоною культурного контакту між пізніми хальштатськими спільнотами (фракійською)
в Карпато-Дністровському регіоні та одночасними спільнотами лісостепу на правому березі Дніпра.