Член-корреспондент АН СССР Владимир Владимирович Тихомиров (1915–1994) своими трудами и выдающейся организационной деятельностью вывел отечественную историю геологии на международный уровень. Талантливый геолог, ушедший добровольцем на фронт в 1942 г., он отличился как штурман эскадрильи на Ленинградском фронте, трагически потерял зрение, но блестяще окончил после войны аспирантуру. За оригинальный труд ему была присвоена ученая степень доктора геолого-минералогических наук. Он организовал высокоавторитетный научный центр, связавший деятельность историков геологии из 36 стран, расположенных на пяти континентах. Основатель и первый президент Международной комиссии по истории геологии, действительный член Международной академии истории науки.
Член-кореспондент АН СРСР Володимир Володимирович Тихомиров (1915–1994) своїми працями і видатною організаційною діяльністю вивів вітчизняну історію геології на міжнародний рівень. Талановитий геолог, що пішов добровольцем на фронт у 1942 р., він відзначився як бойовий льотчик на Ленінградському фронті, трагічно загубив зір, але блискуче закінчив після війни аспірантуру. За оригінальну працю йому було присуджено науковий ступінь доктора геолого-мінералогічних наук. Він організував авторитетний науковий центр, що пов’язував діяльність істориків геології з 36 країн з п’яти континентів. Засновник і перший президент Міжнародної комісії історії геології, дійсний член Міжнародної академії історії науки.
Vladimir Vladimirovich Tikhomirov (1915–1994), a correspondent member of the Academy of Sciences of the USSR made the national history of geology known internationally thanks to his scientific works and prominent organizing activities. A talented geologist, he went to the battle-front in 1942, stood out as a combat pilot at Lenindrad front, tragically lost his vision, but completed brilliantly his post-graduate course after the war. For his excellent work he was awarded the scientific degree of doctor in geological and mineralogical sciences. He organized a renowned scientific center to link together works of historians of geology from 36 countries encompassing five continents. He was the founder and the first president of the International Commission on Geology History, a member of the International Academy of Science History.
