У публікації подано два листи за 1912 р. українського історика, політика, ідеолога українського консерватизму В. Липинського до письменника й політика В. Винниченка. Перший лист написано під враженням брошури В. Винниченка “О морали господствующих и морали угнетенных” (1911). Вона викликала у В. Липинського глибокі роздуми щодо творчості В. Винниченка та ставлення до неї українських критиків. Автор спробував розібратися у причинах непорозуміння між письменником та критиками, переклавши їх у площину соціальної історії, та знайшов їх в особливостях формування української інтелігенції на тому етапі. На його думку, вона переживала диференціацію і виштовхнула у суспільство новий тип інтелігенції, до якого В. Липинський відніс В. Винниченка і окремих його героїв. У поле зору В. Липинського потрапляє і розкритикована п’єса В. Винниченка “Щаблі життя”. Автор листа виділяє в ній провідні теми, висловлює власний погляд на кожну з них та осмислює значення п’єси в цілому. Другий лист свідчить про підтримку В. Липинським ідеї В. Винниченка щодо написання твору на історичну тематику і його готовність надати консультації письменникові.
В публикации поданы два письма за 1912 г. историка, политика, идеолога украинского консерватизма В. Липинского к писателю и политику В. Винниченко. Первое письмо написано под впечатлением брошюры В. Винниченко “О морали господствующих и морали угнетенных” (1911). Она вызвала у В. Липинского глубокие размышления о творчестве писателя и отношении к нему украинских критиков. Автор попытался разобраться в причинах конфликта между писателем и критикой, переложив их в плоскость социальной истории. Он находит их в особенностях формирования украинской интеллигенции на том этапе. По его мнению, она переживала дифференциацию, результатом которой стал новый тип интеллигенции, к которому он отнес В. Винниченко и отдельных его героев. Второе письмо свидетельствует о поддержке В. Липинским идеи В. Винниченко написать произведение на историческую тематику и его готовность дать консультации писателю.
The article contains two letters of Ukrainian historian, politician and ideologist of Ukrainian conservatism Viacheslav Lypynsky to writer and politician Volodymyr Vynnychenko dated 1912. The first letter is written under the influence of Vynnychenko’s brochure ‘On the Morality of Domination and the Morality of the Oppressed’ (1911). Vynnychenko’s work and attitudes of Ukrainian critics evoked deep reflections on the part of Lypynsky as a reader. The author of the letter makes an attempt to see the reasons for the misunderstanding between the writer and critics, putting them into the sphere of social history and concluded that they were related to some features in the formation of Ukrainian intellectuals. According to his opinion, they were experiencing differentiation while generating new types of intellectuals in their society which included Vynnychenko and some of included the heroes in his writings. Lypynsky also reviews a play by Vynnychenko ‘Stages of Life’. The author of the letter selects its leading themes, expresses his own point of view on each of them and appraises its general value. The second letter testifies to Lypynsky’s support of Vynnychenko’s ideas to write a historical work and his consultative support of the writer.