В статье рассказывается о первых встречах автора с Алексеем Ивановичем Тереножкиным, которые определили его судьбу и профессию.
Протягом тривалого часу кімерійська проблема
була далека від свого розв'язання, оскільки, незважаючи на численні спроби, зв'язати дані писемних
джерел з конкретним археологічним матеріалом не
представлялося можливим.
Вирішальним проривом у цьому відношенні стала монографія О.І. Тереножкsна «Киммерийцы».
Дослідник пов'язав культуру історичних кіммерійців із старожитностями X — початку VII ст. до н. е.,
та поділив її на два послідовних хронологічних етапи — Чорногорівський і Новочеркаський.
For a long time Kimmerian problem remained far
from a solution, because, despite numerous attempts to
link data of written sources with a specific archaeological
material was not possible.
The decisive breakthrough in this respect was
the monograph of A.I. Terenozhkina «Kimmeritsy».
Academic dated culture of historical Kimmerians
10 — early 7 cent. BC, sharing it into two consecutive
chronological stages — chernogorovsky and novocherkassky.