На основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку,
діяльність яких стала звичною в Гетьманщині постполтавського періоду, зроблена спроба прослідкувати еволюцію й побутування в
суспільній свідомості означень «мазепинец», «измена». Їх поява тісно
пов’язана з подіями 1708–1709 рр. – певним рубежем в історії Гетьманщини, які розділили її на два періоди. В суспільній свідомості
післяполтавської доби ці означення міцно утвердилися. Вони стали
загальниками для визначення не лише реальних спроб опору імперській
владі, але й будь-яких виявів нелояльності. Втім, з плином часу їх
первісне значення, закріплене в царських маніфестах, настільки трансформувалося, що втратило первісне наповнення.
By analyzing the materials of political investigation institutions whose
activity has become common in Hetman post-Poltava period, traced the
evolution and existence in the public consciousness the definitions
«mazepynets», «treason». Their appearance have been closely connecting
with the events of 1708–1709 – a border in the history of Hetmanate, which
divided it into two periods. In the social consciousness of the post-Poltava
period these definitions were established. They have become a commonplace
in the determination not only real opposition to the Russian
authorities but also all forms of disloyalty in the interpretation of the
official authority. However later their initial meaning fixed in the monarchial
manifests was transformed and lost their original content.