У другій половині XVIII ст. на Наддніпрянщині розгортається кампанія з навернення з
унії у православ’я. Зміна конфесії носила не лише релігійний, а й політичний характер,
адже парафії на території Речі Посполитої переходили у підпорядкування Переяславської єпархії Російської православної церкви. У відповідь польські світські та
уніатські церковні власті вдавалися до репресій проти новонавернених «схизматиків»,
доходило навіть до кровопролиття. Один із таких трагічних випадків, страта мліївського
ктитора Данила Кушніра, і є темою цієї статті. Данило у православному наративі
перетворився на мученика за віру, а його історія була використана Росією для дипломатичного тиску на Річ Посполиту. Зіставляючи різні реляції про цю подію, автор
намагається очистити її від агітаційних нашарувань та пропонує розглядати її через
призму особистісного конфлікту між священиком та громадою, а не з погляду міжконфесійного протистояння. Особлива увага приділена винуватцям страти – родині
Ґдишицьких, які опинилася між унією та православ’ям, вміло використовуючи обидві
Церкви у власних інтересах. Лавірування між двома конфесіями стало для Ґдишицьких
стратегією виживання в умовах переслідувань, повстань, та зміни політичних кордонів.
The second half of the 18th century saw a massive change of denomination in the
southeast corner of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The Uniate parishes were converting
to the Pereyaslav diocese of the Russian Orthodox Church; therefore, the change of
denomination meant political allegiance to Russia. In response Polish secular and Uniate
church authorities resorted to repression against newly converted «schismatics», it even came
to bloodshed. The article discusses one of such tragic events, the execution of Danylo Kushnir,
a churchwarden from Mliyiv. Danylo became a martyr for the faith in the Orthodox narrative;
his story was used by Russia for diplomatic demarche against the Polish-Lithuanian
Commonwealth several times. Comparing different descriptions of Kushnir case the author
peels back the propagandistic layers from this incident and suggests analyzing it in the light of
a personal dispute between a priest and his parish rather than as an interconfessional conflict.
A close attention is given to those responsible for the execution, namely a family of
Gdyszycki’s who found themselves between the Orthodoxy and Union trying to use both
Churches in their own interests. For them manoeuvring between two denominations was a
survival strategy in times of repression, uprisings, and shifting political borders.
