У статті проаналізовано дискурс образної символіки поезії Михайла Старицького. Віршова спадщина розглядається у трьох періодах творчості: вірші 1860-х років, які містять найбільше народнопоетичної символіки, вірші 1870-1890-х років з їх відчутним струменем соціологізації, а також поезія 1900-х років, означена поглибленим психологізмом наповнення образів-символів. Як будівничий художнього слова Михайло Старицький велику увагу приділяв асоціативним, семантичним, стильовим характеристикам поетичного слова.
The essay deals with the discourse of symbolic images in Mykhailo Starytskyi’s poetry. Poetic legacy of Starytskyi is considered within three periods of his creative work: poems of 1860s which contain many folk symbols, poems of 1870s-1890s with their obvious social motives, and poetry of 1900s having psychologically deep symbolic images. As an architect of Ukrainian poetic language Mykhailo Starytskyi was very attentive to associative, semantic and stylistic characteristics of word.
В статье проанализирован дискурс образной символики поэзии Михаила Старицкого. Поэтическое наследие рассматривается в трех периодах творчества: стихи 1860-х годов, которые наполнены народно- поетической символикой, стихи 1870-1890-х годов с их углубленной социологизацией, а также поэзия 1900-х годов с углубленным психологизмом наполнения образов-символов. Как мастер художественного слова М. Старицкий большое внимание уделял ассоциативным семантическим, стилевым характеристикам поэтического слова.