Палеопротерозойський кристалічний фундамент Волинського палеозойського підняття розглядається як продовження Центральнобілоруської шовної зони між Феноскандією і Сарматією. В його складі виділено гнейсову товщу і гірницьку асоціацію ортоамфіболітів, а також розвинуті по них комарівську асоціацію гнейсовидних гранітоїдів та мігматитів і добровську асоціацію дайок мікрогабро. Наведено результати визначення ізотопного віку, хімічного та петрографічного складу кристалічних порід. Охарактеризовано блокову деформаційну структуру та історію формування кристалічного фундаменту.
Палеопротерозойский кристаллический фундамент Волынского палеозойского поднятия рассматривается как продолжение Центральнобелорусской шовной зоны между Фенноскандией и Сарматией. В его составе выделены гнейсовая толща и горняцкая ассоциация ортоамфиболитов, а также развитые по ним комаровская ассоциация гнейсовидных гранитоидов и мигматитов и добровская ассоциация даек микрогаббро. Приведены результаты определения изотопного возраста, химического и петрографического состава кристаллических пород. Охарактеризованы блоковая деформационная структура и история формирования кристаллического фундамента.
Paleoproterozoic crystalline basement of Volyn Paleozoic rise is seen as a continuation of Centralbelorusska suture zone between Fennoscandia and Sarmatia. It is composed highlighted gneiss succession and girnitska association ortoamphibolites, as well as widespread for them Komarovska association of gneissose granites and migmatites and Dobrowska association mikrogabbro of dikes. They are shown the results of determination of the absolute age, chemical and petrographic composition of the crystalline rocks. It is characterized the block deformation structure and the history of the formation of crystalline basement.