У статті проаналізовано художню прозу Віри Лисенко, Дженіс Кулик-Кіфер та Аскольда
Мельничука як представників другого покоління української діаспори з погляду генераційного
фактора. Розглянуто співвідношення в художньому тексті категорій покоління і травми. З'ясовано,
що покоління виступає репрезентантом родової і національної травм, символічним локусом, де
проявляються травматичні розриви.
The article analyzes the fiction of Vira Lysenko, Janice Kulyk-Keefer and Askold Melnyczuk as
representatives of the second generation of Ukrainian Diaspora from the generation factor point of
view. It is shown how categories ‘generation’ and ‘trauma’ correlate to one another in a literary text.
It is found that generation is a representative of family and national traumas, a symbolic locus where
traumatic ruptures appear.
В статье проанализировано художественную прозу Веры
Лисенко, Дженис Кулык-Кифер, Аскольда Мельничука как
представителей второго поколения украинской диаспоры с точки
зрения генерационного фактора. Рассмотрено соотношение
в художественном тексте категорий поколения и травмы.
Выяснено, что поколение выступает репрезентантом родовой и
национальной травм, символическим локусом, где проявляются
травматические разрывы.