Стаття розкриває тему вигнання у творчості відомої української поетеси Віри Вовк.
Живучи в еміграційному світі в Ріо-де-Жанейро, поетеса не боялася писати про травматичний
для неї досвід самотності та вигнання. Свою творчість Віра Вовк виповнювала символічними
образами ностальгії за Україною. Зупинялася на темах універсальних і водночас особистих,
у яких висвітлювала свою особисту долю у всіх вимірах її сутності: як натхненної поетеси та
як нещасливої самотньої емігрантки. Тема вигнання як літературний дискурс стала частиною
творчого пошуку Віра Вовк.
The article focuses on the theme of exile in the works of the renowned Ukrainian poetess Vira Vovk.
Living in Ukrainian emigre world in Rio de Janeiro, she had enough strength for writing about traumatic
experience of isolation and banishment. Her works are filled with symbolic images of nostalgia for
Ukraine. Both personal and universal motives covered her own fate in all dimensions of its essence.
Vira Vovk presented her hero as an ardent poetess and unhappy lonely emigrant at the same time.
The theme of exile as a literary discourse became a feature of Vira Vovk’s creativity.
Статья раскрывает тему изгнания в творчестве известной
украинской поэтессы Виры Вовк. Живя в эмиграции в Рио-
де-Жанейро, поэтесса не боялась писать о болезненном
для нее опыте одиночества и изгнания. Творчество Виры
Вовк насыщено символическими образами ностальгии по
Украине. В нем отображены темы универсальные и в то
же время личные, писательница освещает свою судьбу в
разных измерениях, от вдохновенной поэтессы до несчастной
одинокой эмигрантки. Тема изгнания как литературный
дискурс стала частью творческого поиска Виры Вовк.
