В советской карстологической литературе существует ошибочное, по мнению автора, представление о подходах к изучению карста, в некоторой степени сохраняющееся до настоящего времени. Например, говорится о географическом и геологическом подходах. С методологической точки зрения это неправильно. Географический, геологический, геоморфологический и т.д. – это аспекты изучения карста. Категория подхода имеет общенаучный статус и подразумевает определенный взгляд на объект исследования и соответствующую организацию исследовательского процесса (например, комплексный, центрический, системный и др. подходы). Базируясь на этом положении, автор различает и характеризует четыре главных подхода к изучению карста (карстоцентрический, энвайроментальный, карстоландшафтный и геосистемный), которые являются частным (карстовым) выражением таких общенаучных подходов, как экоцентрический, системный и комплексный.
У радянській карстологічній літературі існує помилкове, на думку автора, уявлення про підходи до вивчення карсту, що певною мірою зберігається дотепер. Наприклад, говориться про географічний та геологічний підходи. З методологічної точки зору це невірно. Географічний, геологічний, геоморфологічний і т.д. - це аспекти вивчення карсту. Категорія підходу має загальнонауковий статус і передбачає певний погляд на об΄єкт дослідження та відповідну організацію дослідницького процесу (наприклад, комплексний, центричний, системний та ін.підходи. Базуючись на цьому положенні, автор розрізняє і характеризує чотири головних підходи до вивчення карсту (карстоцентричний, енвайроментальний, карстоландшафтний та геосистемний), котрі являються конкретним (карстовим) вираженням таких наукових підходів, як екоцентричний, системний та комплексний.
According to the author’s view, an erroneour notiion concerning approaches to karst studies exists in the soviet karst literature, which remains till now to a certain degree. It contains, for example, the notions of geographical and geological approaches. This is incorrect from the methodological point of view. Geographical, geological, geomorphologic etc. are the aspects of karst studies, but not the approaches. The “approach” category has a general scientific status and denotes a certain perception of the subject of scientific study and an appropriate organization of the research process (among others: complex, centric or system approaches). Basing on this thesis, the author distinguishes and describes four main approaches in karst study (karstcentric, environmental, karst-landscape and geosystem), which constitute specific (karst) reflection of such general approaches as ecocentric, systemic and complex.
W radzieckiej literaturze krasologicznej istnieje błędne, zdaniem autora, przedstawienie o podejściach do badań krasu. Mówi się, na przykład, o podejściach geograficznym i geologicznym. Z metodologicznego punktu widzenia podobne sformułowania są błędne. Geograficzne, geologiczne, geomorfologiczne i in. to są zagadnienia, aspekty badań krasologicznych. Kategoria „podejścia” ma wymiar ogólno naukowy w którym chodzi o pewne postrzeganie obiektu badawczego oraz odpowiednią organizację procesu badawczego (podejścia kompleksowe, centryczne, systemowe i inne). W oparciu o tę tezę, autor rozróżnia i charakteryzuje cztery główne podejścia w badaniach krasu (krasocentryczne, środowiskowe, krajobrazowo-krasowe oraz geosystemowe), które reprezentują sobą szczególne (krasowe) przypadki podejść ogólno naukowych takich jak ekocentryczne, systemowe i kompleksowe.
