Модели сахарного диабета, их выбор и использование в экспериментальных исследованиях

Abstract

В огляді обговорюються існуючі моделі діабету у гризунів: як мутантні форми, віднайдені в природних умовах і отримані цілеспрямовано геноінженерними та генетичними методами, так і штучно індуковані за допомогою хімічних речовин, таких як аллоксан і стретпозотоцин (СТЦ). Показано за­лежність відгуку мишей на субдіабетогенні дози СТЦ від віку, а також зниження кількості препарату СТЦ для індукування діабету в разі повторного введення.

В обзоре описаны существующие модели диабета у грызунов: как мутантные формы, выявленные в естественных условиях и полученные целенаправленно при помощи геноинженерных и генетиче­ских методов, так и искусственно индуцируемые при помощи химических веществ, таких как аллоксан и стрептозотоцин (СТЦ). Показана зависимость ответа мышей на субдиабетогенные дозы СТЦ от возраста, а также снижение количества препарата для индукции диабета при повторном введении.

This review describe the established models of the diabetes in rodents. They mver different forms of the disease concerned with the natural mutations occurred, with genetic engineering manipulations and with the induction using different chemicals agents like as alloksan and streptozotocin (STZ). It was shown that mice response to the subdiabetogemc STZ doses is influenced by animal age. It was also shown the subsequent injection sensibilizes mice response.