Крысам со стрептозотоциновым и аутоиммунным (крысы BB) инсулинзависимым сахарным диабетом инъецировали в печень и интраперитонеально включенные в липосомы плазмиды pAINS и GINS, несущие ДНК-последовательность препроинсулипового гена человека. У крыс со стрептозотоциновым диабетом введение pAINS и GINS приводило к снижению концентрации глюкозы в крови с максимальным эффектом через 6–10 ч после инъекции. Через 24 ч показатели возвращались к исходному уровню. У крыс BB такой реакции не зарегистрировано. Выявлена большая вариабельность в концентрации иммунореактивного продукта в сыворотке крови животных после инъекции, плазмид. Обсуждается вопрос о возможных механизмах (эндокринных и иммунных) этого явления.
Щурам зі стрептозотоциновим та аутоімунним (щури BB) інсулінозалежним цукровим діабетом (ІЗЦД) до печінки та інтраперитонеально вводили включені до ліпосом плазміди pAINS і GINS , які несуть ДНК - послідовність препроінсулінового гена людини. У щурів зі стрептозотоциновим діабетом внесення pAINS та GINS призводило до зниження концентрації глюкози в крові з максимальним ефектом через 6–10 год після ін'єкції. Через 24 год показники поверталися до вихідного рівня. У щурів BB такої реакції не зареєстровано. Виявлено більшу варіабельність щодо концентрації імунореактивного продукту в сироватці крові тварин після ін'єкції , плазмід . Обговорюється питання про можливі механізми ( ендокринніф та імунні) цього явища.
The encapsulated into liposomes recombinant plasmid DNAs carrying the human preproinsulin gene sequences (pAINS and GINS) were injected into the liver and the intraperitoneum of streptozotocin and autoimmune insulin-dependent diabete rats. The injection of plasmids decreased glucose concentration in serum of streptozotocin diabetic rats. Maximal effect was detected in 8–10 hr after injection and glucose concentration returned in 24 h to initial levels. The injected diabetic BB rats not display a similar response. There was noticeable immunoreactive product concentration variation in raf blood serum after injection. Possible endocrine and immunological mechanisms of this.effect are discussed.