Цель. Изучить лектиновые свойства клеток непатогенных коринебактерий и препаратов их поверхностных биополимеров (ПБ), экстрагированных додецилсульфатом натрия (SDS). Методы. ПБ экстрагировали из интактных клеток 0,15 М раствором NaCl, содержащим 1 % SDS. Концентрацию белка определяли методом Лоури, углеводов – антроновым методом. Электрофорез проводили
в системе ПААГ–SDS по Лэммли. Гемагглютинирующую активность (ГАА) определяли на эритроцитах кролика; углеводную специфичность лектинов – в реакции торможения гемагглютинации.
Результаты. В электрофоретических спектрах препаратов ПБ выявлены белковые и углеводные биополимеры с молекулярной массой 10–120 кДа, не обладающие ГАА. После экстракции ПБ клетки коринебактерий сохраняли жизнеспособность и имели более высокую в сравнении с интактными клетками ГАА, равную 64–2048 единиц. Гемагглютинины обработанных SDS клеток большинства штаммов коринебактерий наивысшее сродство проявляли к муцину подчелюстной железы быка и
N-ацетилнейраминовой кислоте. Выводы. У исследованных штаммов непатогенных коринебактерий обнаружены ассоциированные с внутренними слоями клеточной стенки лектины с преобладающей специфичностью к сиаловым кислотам.
Ключевые слова: Corynebacterium, поверхностные биополимеры, лектины, гемагглютинирующая активность, углеводная специфичность.
Aim. To study lectin properties of non-pathogenic corynebacteria
cells and preparations of their surface biopolymers (SBP),
extracted by SDS. Methods. SBP were extracted from intact cells by
0.15 М solution of NaCl contains 1 % SDS. Protein content was determined using Lowry method, carbohydrates – with anthrone method. Electrophoresis was performed in SDS-PAGE according to
Lemmli. Hemagglutinating activity (HAA) was studied using rabbit
erythrocytes. The lectin carbohydrate specificity was determined by
reaction of inhibition of hemagglutination. Results. Electrophoretic set of SBP preparations contained the рroteins and carbohydrates biopolymers with molecular mass of 10.0–120.0 kDa
which did not possess HAA. After extraction of SBP the corynebacteria cells remained viable and have HAA higher than intact
cells (64–2048 units). The hemagglutinins of the majority of corynebacteria strains after treatment of cells with SDS exhibited the
highest affinity to the bovine submandibular gland mucin and Nacetylneuraminic acid. Conclusions. The examined non-pathogenic strains of corynebacteria were found to contain the lectins, associated with internal layers of a cell wall, which showed a predominant specificity to sialic acids.
Keywords: Сorynebacterium, surface biopolymers, lectins,
hemagglutinating activity, carbohydrate specificity.
Мета. Вивчити лектинові властивості клітин непатогенних
коринебактерій та препаратів їхніх поверхневих біополімерів
(ПБ), екстрагованих додецилсульфатом натрію (SDS). Методи. ПБ з інтактних клітин екстрагували 0,15 М розчином NaClщо містив 1 % SDS. Концентрацію білків визначали методом
Лоурі, вуглеводів – антроновим методом. Електрофорез проводили в системі ПААГ–SDS за Леммлі. Гемаглютинуючу активність (ГАА) встановлювали із застосуванням еритроцитів
кроля, вуглеводну специфічність лектинів – у реакції гальмування гемаглютинації. Результати. Електрофоретичні спектри препаратів ПБ містили білкові і вуглеводні біополімери з
молекулярною масою 10–120 кДа, які не виявляли ГАА. Після
екстракції ПБ клітини коринебактерій зберігали життєздатність і мали вищу, ніж інтактні клітини, ГАА, яка становила
64–2048 одиниць. Гемаглютиніни оброблених SDS клітин більшості штамів коринебактерій проявляли найвищу спорідненість до муцину підщелепної залози бика і N-ацетилнейрамінової кислоти. Висновки. У досліджених штамів непатогенних
коринебактерій виявлено асоційовані з внутрішніми шарами
клітинної стінки лектини з переважною специфічністю до сіалових кислот.
Ключові слова: Corynebacterium, поверхневі біополімери,
лектини, гемаглютинуюча активність, вуглеводна специфічність.
