Исследовали структуру и свойства гистонов H1 и H1⁰ из клеток коры головного мозга крыс. В растворе в условиях, близких к физиологическим, гистоны H1 и Н1⁰ имеют константы тушения флюоресценции акриламидом 1,4 и 2,0 М⁻¹ , константы связывания с 1,8-АНС–14,6 и 5,5 мМ. Способность к агрегации в растворе у Н1⁰ значительно ниже. При обработке ядер метил-4-меркаптобутиримидатом в полимеры сшиваются преимущественно H1. Сделан вывод о том, что функция гистона H1⁰ в хроматине может реализоваться преимущественно на локальном уровне. Это обусловлено более компактной пространственной организацией глобулярной части гистона Н1⁰.
Досліджували структуру та властивості гістонів Н1 и Н1⁰ клітин кори головного мозку щурів. У розчині за умов, близьких до фізіологічних, гістони Н1 и Н1⁰ мають константи гасіння флюоресценції акриламідом 1,4 і 2,0 М⁻¹ , константи зв'язування з 1,8-АНС – 14,6 и 5,5 мМ. Здатність до агрегації в розчині у НІ значно нижча. При обробці ядер метил-4-мер- каптобутиримідапюм в полімери зшиваєшся переважно Н1. Робиться висновок стосовно того, що функція гістону Н1⁰ у хроматині може реалізуватися переважно на локальному рівні. Це обумовлено компактнішою просторовою організацією глобулярної частини гістона Н1⁰ .
The properties of histones H1 and H1⁰ from rat brain cortex free in solution and in chromatin were studied. Histones H1 and H1⁰ have the constants for quenching of own fluorescence with acrylamide 1,4 M and 2,0 M⁻¹ and the binding constants Kias with 1,8-ANS 14,6 MM u 5,5 MM. Histone H1⁰ forms high-molecular weight aggregates in solution with NaCl cristals very poorly as well as polymers in chromatin. It is supposed that histone H1⁰HI0 function in chromatin is realised on a local site.