Aim. To assess the use of vitamin, mineral and iron supplements during pregnancy in Zagreb and Novi Sad. Methods. The study was conducted by use of a structured standardized questionnaire consisting of two parts, i. e. data obtained by maternal interview and hospital records. It is designed as a cross-sectional study in two countries (Croatia and Serbia). The study included 893 pregnant women from Zagreb and 6099 pregnant women from Novi Sad. Results. In Zagreb, pregnant women reported highest utilization of vitamin-mineral supplements (n = 508; 56.9 %), whereas in Novi Sad these supplements ranked third (n = 408; 20.3 %), following tocolytics and iron supplements. There was no statistically significant difference in the prevalence of congenital malformations between neonates at in utero exposure to vitamins, minerals and iron supplements and those without such exposure in either Zagreb or Novi Sad arm, with the exception of iron and calcium supplementation in the Zagreb arm. Conclusions. In spite of certain study limitations, the results obtained pointed to the unreasonable and potentially harmful use of these supplements in pregnant women from Zagreb.
Мета. Oцінити вживання вітаминів, а також харчових добавок, які містять мінерали і залізо, протягом вагітності жінок із Загреба та Нові-Сада. Mетоди. Дослідження проводили із використанням стандартного структурованого опитування, яке складається з двох частин: даних, одержаних під час інтерв’ю, та лікарняних записів. Воно побудовано як кроссекційне дослідження у двох країнах (Хорватії і Сербії). Досліджували 893 вагітні жінки із Загреба та 6099 вагітних жінок з Нові-Сада. Результати. У вагітних жінок із Загреба відмічено найвище вживання вітамінно-мінеральних добавок (n = 508; 56.9 %), у той час як у Нові-Саді воно виявилося в три рази нижчим (n = 408; 20.3 %), включаючи токолітики – препарати, які попереджують передчасні пологи, і добавки заліза. Не виявлено статистичено достовірних розбіжностей у частоті появи вроджених дефектів розвитку у новонароджених, які в пренатальному періоді отримували або не отримували добавки, які містять вітаміни, мінерали і залізо, в обох регіонах, за винятком добавок із залізом та кальцієм у загребській виборці. Выводы. Незважаючи на певні обмеження у дослідженні, результати свідчать про необгрунтоване та потенційно шкідливе застосування таких добавок серед вагітних жінок у Загребі.
Цель. Oценить применение витаминов, а также пищевых добавок, содержащих минералы и железо, во время беременности у женщин, проживающих в Загребе и Нови-Саде. Mетоды. Исследование проводили с использованием стандартного структурированного опроса, состоящего из двух частей: данных, полученных в ходе интервью, и записей в больницах. Оно построено как кросс-секционное исследование в двух странах (Хорватии и Сербии). Исследовано 893 беременные женщины из Загреба и 6099 – из Нови-Сада. Результаты. У беременных женщин из Загреба отмечено наиболее высокое употребление витаминно-минеральных добавок (n = 508; 56.9 %), в то время как в Нови-Саде оно оказалось в три раза ниже (n = 408; 20.3 %), включая токолиты – препараты, предотвращающие преждевременные роды, и добавки железа. Не выявлено статистически достоверных различий в частоте появления врожденных дефектов развития у новорожденных, которые в пренатальном периоде получали или не получали добавок, содержащих витамины, минералы и железо, в обоих регионах, за исключением добавок с железом и кальцием в загребской выборке. Выводы. Несмотря на определенные ограничения в исследовании, результаты свидетельствуют о необоснованном и потенциально вредном применении этих добавок среди беременных женщин в Загребе.
