Меченная [³Н]тимидином in vivo на протяжении примерно 1,5 клеточных циклов ДНК клеток мышиной плазмацитомы МОРС-21 была выделена, фрагментирована ультразвуком, фракционирована на оксиапатите на фракции частых, средних повторов, на фракции редких повторов, содержащих уникальную ДНК, и уникальную ДНК. Обнаружены различные значения величины удельных радиоактивностей выделенных фракций. Самая высокая величина этого показателя обнаружена во фракции частых повторов, самая низкая – в средних. Обсуждаются возможные причины обнаруженного факта.
Мічену [³Н] тимідином in vivo протягом приблизно 1,5 клітинних циклів ДНК клітин мишачої плазмацитоми МОРС-21 було виділено, фрагментовано ультразвуком, фракціоновано на оксіапатиті на фракції частих, середніх повторів, на фракції рідкісних повторів, що містять унікальну ДНК, і унікальну ДНК. Виявлено різні значення величини питомої радіоактивності виділених фракцій. Найбільшу величину цього показника встановлено у фракції частих повторів, найменшу – в середніх. Обговорюються можливі причини виявленого факта.
MOPC-21 mouse plasmacytoma DNA was labelled in vivo during one and a half of cell-cycle period with[³H]-thymidine. This DNA was purified from cell nuclei, sonicated and fractionated on hydroxyapatite on the basis of the reassociation rate. Four kinetic classes of DNA fragments which are highly repetitive, middle repetitive, rare and unique sequences were obtained. All these sequences differed in their specific radioactivity. Highly repetitive sequences had the highest radioactivity as compared to that of the rare and unique sequences. Middle repetitive fragments had the lowest specific radioactivity. Possible reasons for the different level of radioactive thymidine incorporation are discussed.