У роботі досліджено вплив полярності середовища на спектрально-люмінесцентні властивості монометинових ціанінових барвників та їхніх комплексів з нуклеїновими кислотами. Показано, що присутність органічного розчинника у водних розчинах барвників та їхніх комплексів з ДНК призводить до суттєвого зменшення інтенсивності флюоресцещїі комплексів барвник–ДНК і до зростання інтенсивності власної флюоресценції барвників. Інтенсивність флюоресценції комп лексів бромистий етидій–ДНК слабо залежить від природи органічного розчинника, що може бути пояснено з урахуванням інтеркаляційного механізму взаємодії. Для ціанінових барвників, досліджених у роботі, ця залежність є значно сильнішою, що свідчить про значний контакт зв'язаного з ДНК барвника з оточуючим середовищем. Разом з тим взаємодія даних барвників з ДНК не виявила характерної для борозенкової взаємодії специфічності до AT-ділянок. Таким чином, припускається, що досліджені в представленій роботі ціанінові барвники взаємодіють з ДНК за механізмом «напівінтеркаляцїї».
В работе исследовано влияние полярности среды на спектрально-люминесцентные свойста монометинових цианиновых красителей и их комплексов с нуклеиновыми кислотами. Показано, что присутствие органического растворителя в водных растворах красителей и их комплексов с ДНК приводит к существенному уменьшению интенсивности флюоресценции комплексов краситель–ДНК и к возрастанию интенсивности собственной флюоресценции красителей. Интенсивность флюоресценции комплексов бромистый этидий–ДНК слабо ависит от конкретного органического растворителя, что может быть объяснено с учетом интеркаляционного механизма взаимодействия. Для цианиновых красителей, исследованых в роботе, эта зависимость значительно более сильная, что свидетельствует о значительном контакте связанного з ДНК красителя с окружающей средой. Вместе с тем взаимодействие данных красителей с ДНК не обнаружило характерной для бороздкового взаимодействия специфичности к АТ-участкам. Таким образом, мы предположили, что исследованные в представленнной работе цианиновые красители взаимодействуют с ДНК согласно механизму «полуинтеркаляции».
The influence of medium polarity on spectral-luminescent properties of monomethyne cyanine dyes and their DNA-complexes has been studied in the presented work. The presence of organic solvent in aqueous dye and DNA-dye solutions resulted in significant decrease of DNA-dye complex fluorescence and increase of fluorescent intensity of free dyes. The fluorescence intensity of DNA-Ethidium bromide complexes depends weekly on the nature of the organic solvent. This result can be explained using the intercalary ion interaction model But for the cyanine dyes, have been studied, this dependence is much stronger. So, the considerable contact to the medium of the cyanine dyes bound to DNA has been shown to exist. Nevertheless, the interaction of these dyes with DNA showed no reference to the AT-sequences. So, in this presentation work we assume the studied cyanine dyes to interact with the DNA according to «half-intercalation» mechanism.
