Турецько-татарський похід у Галицьку землю в 1676 р.:облога Станіславова

Abstract

У статті здійснено спробу простежити похід турецько-татарського війська у Галицьку землю восени 1676 р., охарактеризовано чисельність військових сил обох сторін, маршрут ворожих загонів, захоплення ними замків і міст краю, обставини облоги османцями Станіславівської фортеці та її захист, стратегічне значення цієї події. Серед тактичних прийомів ведення війни ординцями активно використовувалася тактика дроблення військових сил під час нападу, що сприяло підвищенню безпеки кінних підрозділів і давало змогу максимально збільшити грабіжницькі та руйнівні наслідки нападу. Важливим сегментом татарського походу 1676 р. було захоплення людей у неволю (ясир), рухомого й нерухомого майна. Це ставало запорукою поліпшення матеріального становища ординців, давало їм зацікавленість щодо участі в наступних набігах. Для турецького султана й кримського хана грабіжницькі походи в українські землі були засобом реалізації їхніх зовнішньополітичних планів.

This article covers autumn events in 1676 when the Turkish-Tatar army came to the Galician lands. Research resources are the testimony of the participants of hetman Dmytro Vyshnevetskyi, an author Communiqu of Dmytro Vyshnevetskyi from the campaign in 1676 and the diary entries of the Lithuanian hetman Mykhailo Pats. The narratives mentioned supplement documents, correspondence, the research of the historians Martyn Struminskyi, Cheslav Khovanets, Yanush Volinskyi, Damian Orlovskyi, Marek Vagner and others.